Так вже випадково сталося, що вже декілька років я народжую нові стилі, меми і напрямки східноєвропейського блогерського мистецтва (терміном "Мордокнига", наприклад, вже користуються навіть найгидотніші путіноблохери), а протягом минулого року мій жорсткий стиль невдало намагаються копіювати багато хто з українських журналістів. Краще справа з потрійними назвами, які я вигадав просто випадково для головних ранкових новин, але й тут копіювання стилю не завжди вдало виходить. Якщо ви вже робите потрійну назву, то матеріал (тема, post) повинні складатися з трьох (можна й більше) незалежних новин. Do you understand? От і добре! (І чому західні багатії не дають мені якісь хоч гранти посмакувати? Не дають, та й не треба! Я тут якось сам собі щось вигадаю, щоб було що на сюсі покласти...)
Вся та дурня, яку нам розповідали на годинах "Журналістської майстерності) в Журфаку Київського Універу (Тараса Шевченка), то була повна дурня! Своїх співробітників я вчу інакше, але це вже буде окрема історія...
Про що це я тут так забазарився? О, ледь не забув. Так це ж про Кілю Азірова! Ви запитаєте, а як це робить Князь Огін? Алементарно, малята! От бачите ви випадково новину, яка написана кондовою совковою мовою (на украинском или русскам языке), і просто робите її такою, щоб вашим читачам це сподобалось. А ще треба додати прикольне фото, а може й фотожабу. Як от я це про свого давнього знайомого наваяв:
Азіров лютує через втрату пенсії: Ці нігоднікі ніді мною знущаються