Виставка Вітька
"Над прірвою в житі" залишила у мене половинчасті враження, в першу чергу тому, що одразу кидається в очі абсолютно вільне трактування галерейного простору, але поряд із тим, якщо придивитися, проступають симтоми спацеофобії. Щодо самої інсталяції, то вона приємно вражає, в першу чергу несхожістю на основний контент Дзиги. Думаю, всім любителям інакшого мистецтва сподобається. Щоправда, Мартинчик якраз в Дзизі міцненько заснув)