А треба ж щось робити

Feb 13, 2017 15:22

Оригинал взят у vyuko_z_lycka в А треба ж щось робити
Село Комишува, чотири кілометри за Попасна. Сім'я, батько воює в ДНР, мати в селі, на нашій території , з трьома дітьми (2.5, 3.5, 6років).
Позавчора мати привезла дітей в попасняську лікарню, віддала лікарям і відмовилась від них. Далі поїхала до чоловіка. Не знаю, чи всеж не витримала життя на фашистській території , чи кохання велике до чоловіка її потягнуло , але факт є факт, діти лишились фактично на призволяще. Наразі діти знаходяться в лікарні, наш батальйон приглядає за ними, скинулись хто скільки . Поговорили з лікарями, в органи опіки поки звертатись не будемо, та й найблище то дитбудинок в Часовому Яру, може за який місяць чи два мати одумається, повернеться за дітьми.
Дискусію чому вона це зробила можна вести досить довго, але не це зараз головне. В мене є ідея: винайняти в Попасній житло , то десь в тисячу / місяць, найняти бабцю місцеву щоб була з дітьми і на якийсь період тримати під своєю опікою малих ,годувати і забезпечити хоча б найнеобхіднішим.
Отже: квартира, бабця , харчування, підгузники найменшому і непередбачуване .
Тепер запитання : Ви мені допоможете ?
Відповідь на Ваш розсуд, але я взявся і зроблю це.
Для бажаючих допомогти картка моя не змінилась : 5168 7572 9626 6747

украинцы, донецкие, детство

Previous post Next post
Up