Вирішили 1 вересня присвятити культурному відпочинку і вирушили з дитиною у відповідний парк - Львівський парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького. Для дітей дитсадкового та молодшого шкільного віку там є кілька атракціонів - «Сонечко», «Грибок», «Північ», «Юнга» та «Дзвіночок». Підійшовши ближче зауважили, що з них працює лише один. Запитали в касі - тітонька каже що працюють всі. Може пішли на обід працівниці? Виявляється, ні. На всіх п’яти атракціонах «катає» одна і та сама тьотя - по черзі. Як вже є.
Сіли діти на карусель «Дзвіночок», тьотя зібрала білети, карусель рушила. І тут - дитячий крик і плач - “Нас не прищіпили!” І тільки тут я помітив, що тьотя, яка керує п’ятьма атракціонами - явно неадекватна, а саме добряче п’яна. І вона забула пристебнути дітей на досить небезпечному атракціоні. Зі словами «ну і що тут такого», вона вручну зупиняє карусель і таки пристібає дітей. Незважаючи на присутність дітей, тьотя раз по раз закурювала сигарету (що, наскільки мені відомо, заборонено адмінкодексом).
Ну, ситуація ніби зрозуміла. Грошей немає, ніхто не хоче йти на низькооплачувану роботу, от і беруть кого попало (про бідний парк і його бідного директора Л. Міклоша читайте тут:
http://daily.lviv.ua/?newsid=10860).
Один нюанс. За півгодини, які ми були біля тих атракціонів, на них покаталися не менш ніж 50 дітей з квитками по 2 грн. кожен. Квиточки шановна тьотя не розривала, а акуратно відносила кожні 5 хв. в будку, де вони ще раз продавалися. Якщо поділити виторг на двох, виходить по 50 грн. на тьотю за півгодини. Як на мене, цілком пристойні гроші, щоб найняти працівницю на кожен атракціон, до того ж таку, яка буде виконувати відповідні заходи безпеки, не буде п’яна і буде пристойно вдягнена (вид п’яної тьоті можете спостерігати на фото).
В цілому, прогулянка по цьому парку справила гнітюче враження. На кожному кроці - діти 12-14 років з пляшками пива в руках. Одна дівчина, на вигляд не старша 14 років, під дією алкоголю чи наркотиків, не могла вже йти, кричала, і її приятелі змушені були нести її на руках. І хтось же продає дітям цей алкоголь, сигарети. Про наркотики вже мовчу.
Другий раз, як захочу десь погуляти з дитиною, буду обминати цей парк десятою дорогою. І вам раджу.