Цивилизационный выбор - внутренее задание Украины
ЗАЯВА Політвиконкому Соціалістичної партії України.
Політична напруга, викликана рішенням влади призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію з ЄС, - закономірний наслідок безвідповідального популізму з приводу цивілізаційного вибору України. Влада і опозиція наввипередки переконували населення в очікуваних перевагах для України після підписання згаданої угоди, мовляв, гарантовано отримаємо величезний обсяг європейського ринку, доступність інвестицій, безвізовий режим, німецько-французькі зарплати та пенсії, високі стандарти освіти за кордоном. Лише цими аргументами оперували вони, змагаючись, хто привабливіше змалює для населення фантастичні картини недалекого майбутнього країни та її народу. Не відстали від них і прихильники Митного союзу, посилаючись на історичні зв’язки, на збереження робочих місць і вітчизняного виробництва, митні пільги та інше.
І ті, і інші в своїх доводах навіть не натякали, що вигоди від такої інтеграції отримає тільки великий бізнес, представлений олігархами та підконтрольною їм українською владою.
Переважній більшості людей жоден з варіантів запропонованої інтеграції окремо нічого не дасть. Манна небесна не посиплеться в українські сім’ї ні з ЄС, ні з МС. Це підтверджується досвідом інших країн.
Змінити наше життя може лише сама Україна та її народ власними руками.
Впродовж 15 років Соціалістична партія України послідовно відстоює свій заклик «Збудуємо Європу в Україні!», який зводиться до зміни системи влади, запровадження європейської моделі управління, розбудови громадянського суспільства, в якому народ, кожен громадянин несуть відповідальність за свій політичний вибір та за власний добробут. Вибори за відкритими партійними списками, утвердження ролі органів самоврядування, ліквідація адміністративної «вертикалі», фактична незалежність (при підконтрольності народу) судової влади, викорінення корупції, прозорість підприємницької діяльності, гарантії власності народу на природні ресурси… - ці перетворення в наш дім ніякі сусіди не принесуть.
Останніми днями наше гасло навперебій повторюють як провладні, так і опозиційні політичні сили. Не треба дивуватись з їхнього прозріння. Важливо, що насправді стоїть за їхніми закликами, - чи збереження під новими вивісками застарілої системи влади, «подарованої» народу ще під час татаро - монгольського іга (з баскаками у вигляді голів держадміністрацій), чи справжня самоврядність громад, яка не залишає місця для сваволі чиновництва та вивільняє ініціативу мас, забезпечує таку демократію і свободу, якої прагне більшість людей.
Саме це прагнення виводить небайдужих людей на майдани. Треба, щоб таким позитивним підйомом людей в котрий раз не скористалися ті, хто лише бореться за владу, прикриваючись фальшивою риторикою. Не в підписанні чи непідписанні угоди є проблема. Вона в тому, здатні чи ні влада, різні політичні і громадські структури згуртуватись перед викликами нашому суспільству, щоб не здати перспективу нинішнього та майбутніх поколінь заради примарної тимчасової вигоди.
Ми переконані, що європейський вибір, повноправне і по справжньому партнерське членство в Євросоюзі - єдина перспектива для України (між іншим, для Росії та Білорусі теж).
Пропонуємо представникам України на саміті у Вільнюсі всіляко підтримати тему євроінтеграції, навіть якщо вона зведеться тільки до політичної угоди та продовження моніторингу демократичних перетворень в Україні.
Бо торгово-економічна складова нашої співпраці викладена в проекті угоди однобічно, без врахування інтересів України. Вона повинна стати предметом наступних, але невідкладних узгодженостей.
Це - реальний, прагматичний шлях. Він дозволяє уникнути колоніальної залежності України, передбачає можливість перетворення нашої держави в рівноправного партнера у міжнародних стосунках, можливість зробити Україну сильною державою.
Соціалістична партія України відстоює створення території рівних можливостей в зоні вільної торгівлі від Атлантичного до Тихого океанів без обмежень суверенітету, як для країн Європейського союзу, так і для України та інших слов’янських держав.
Источник
СПУ в отношении интеграции Украины в Европейский или Таможенный союз
- 21 ноя, 2013 в 9:00
Визначення стратегічного шляху держави, який сьогодні подається суспільству у якості «цивілізаційного вибору», повинно базуватись не лише на політичній волі керівництва держави, а перш за все на консолідованій участі усього населення країни в запровадженні перевірених часом правил співжиття. Воно не повинно зводитись до чергового політичного шоу.
Виступи представників влади, парламентські засідання, політичні дискусії, різноманітні програми на телебаченні і радіо відображають нібито прагнення одних вступити до Євросоюзу, інших - не допустити такого кроку, натомість інтегрувати країну до Митного союзу. Суть справи підмінена формою, іде змагання в демонстрації власного, кожним по-своєму визначеного, патріотизму. При цьому предметного аналізу потреби і наслідків того чи іншого кроку не зроблено. Полеміка звелася до закликів, навішування ярликів, нової хвилі взаємного несприйняття, до неправди і ненависті, - того, що характеризує політичне життя України впродовж років незалежності.
Змушені визнати, що до реальних інтеграційних кроків Україна не готова. Попередньо не пророблені конкретні умови приєднання України до Європейського чи Митного союзів, на стадії підготовки умов не відстояні позиції держави, не захищені права людей. Повторюється гіркий досвід поспішного приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, до Світової організації торгівлі, вступу до Міжнародного валютного фонду.
Більше того, навіть підписання угоди у Вільнюсі не дає відповіді на конкретний термін остаточної інтеграції України до Європейського союзу. Це лише декларація, що закріплює наміри нашої держави на майбутнє, але занадто високою ціною, котру доведеться сплачувати співгромадянам вже сьогодні.
Аналіз угоди про Асоціацію з ЄС та Договору про зону вільної торгівлі з ЄС дає підстави заявити, що в цілому мова йде про закріплення за Україною статусу колонії, характерного для країн периферійного капіталізму. З таким місцем у Європі переваги та вигоду отримають кілька сімей олігархів - власників сировинних виробництв та галузей економіки (металургії, хімії, енергетики, зернового господарства), а інші сектори економіки ще більше стагнуватимуть. Фактично держава опиниться перед реальною загрозою подальшого росту безробіття, загострюватимуться проблеми в соціальній сфері, державному і місцевих бюджетах. Прискориться відтік з України трудових ресурсів, інтелектуальної та перспективної молоді, невідворотно і послідовно скорочуватиметься та старітиме населення країни.
Подібної перспективи варто очікувати і при вступі до Митного союзу. Фактично на відносну вигоду претендуватимуть ті ж олігархи, а весь народ, крім згаданих загроз, зіткнеться з перспективою часткової втрати свого суверенітету та загрозою демократичним принципам розбудови України, непохитності прав та свобод наших співгромадян.
Тверезо оцінюючи ситуацію, вважаємо необхідним закликати владу припинити поспішні і суєтні кроки, не прикриватися ілюзіями про «європейський рівень» доходів та пенсій, не зводити проблему демократії і європейського вибору до спекуляцій долею однієї особи, не шантажувати людей зайвим референдумом та ілюзіями щодо інтеграційного вибору.
Ніхто, крім нас самих, про благо України не подбає, її нейтральний статус - одна з умов самостійного прогресивного розвитку з використанням переваг, які може дати взаємовигідна співпраця з країнами Європейського чи Митного союзів. Щоб стати суб'єктом (а не об'єктом) міжнародної політики, нам потрібно розбудувати сильну та соціально справедливу державу. І зробити її такою можемо лише ми самі.
Соціалісти за європейський вибір, але у сенсі «Збудуємо Європу в Україні!». Запровадження європейської моделі управління, зміна системи влади (розвиток місцевого самоврядування, ліквідація вертикалі держадміністрацій, вибори з відкритими партійними списками, встановлення балансу повноважень і зміцнення відповідальності між гілками влади, створення незалежної, але підконтрольної народу, судової системи, ліквідація корупції і хабарництва, реформа податкової і бюджетної системи та інш.) - той шлях, який Україна зобов'язана пройти сама. Це шлях, який включить в процес державотворення кожного громадянина, зробить його відповідальним за власний добробут, за розвиток краю, за процвітання країни.
Шлях нелегкий, але він у жодному випадку не стане легшим від входження України у будь-який союз на нинішньому етапі!
Варто вже зрозуміти, що ніхто окрім нас самих не зацікавлений у розбудові сильної, заможної та соціально справедливої України!
Иллюстрация найдена в СетиЦ
Источник Сайт СПУ