Київ

Apr 11, 2008 21:41

Від Андруховича в "Диявол ховається в сирі"

Київ загалом перебуває в зоні якихось інакших, "неукраїнських", впливів. Постійний приплив до нього абсолютно питомого українства з більш чи менш віддалених містечок і сил змінити Києва не здатен, навпаки - Київ змінює і українство. Найвідчутнішим виявом цього є суцільні механістичність київського міського існування. На відміну від решти європейських столиць, у Києві немає свята, яке завжди з тобою - попри формальну насиченість міського існування всілякими народними гуляннями. Велетенські пересування знеосбілених людських потоків, взаємна настороженість, ізольованість, налаштованість на боротьбу, аґресію, відсутність імпровізації, веселощів духу і гри в людських стосунках - усе це свідчить про київську людність як про гігантську хаотичну збиранину чужих і непотрібних одне одному людей. Ні, в Києві, ах ніяк не завважиш тієї нестерпної легкості буття, якої так багато в Парижі, Празі, Белґраді чи навіть Нью-Йорку. Буття важкувате, а життя мішкувате, якщо дозволено мені вдатися тут до нехитрого римування. Час до часу каталізатором прориву назовні глибоко схованого людського виступає хіба що футбол, але цей чинник настільки несуттєвий і мінливий, що реально нічого сам змінити не можнаЯ з ним цілком згодна.
Тому просто хочу від усього звільнитися.
І мені пофіг

київ, книги

Previous post Next post
Up