Як, думається мені, все просто у вас
Тихо і ласкаво ллється вода на троянду у горщику яка от-от має заквітнути. Люди з сусіднього дому, чутно, ретельно прибирають квартиру пилососом, ще якісь люди сплять, а деякі - вертаються з церкви. Кожен цього недільного ранку має свою справу, і навіть мій старенький облуплений китайський олівець.
Ось пара циган: чоловік і жінка збагатилися чимось зі смітника, а я дивлюся на все це і думаю: не треба щоб цю писанину любили, а щоб просто - розуміли.Я думаю про всіх цих, і знаю, що їх треба не лише розуміти, але й любити, а як це складно (!) , бо самі вони обіцяють і , здається, що люблять, а потім ти бачиш, що це - неправда.
І коли навіть знову ти бачиш, що вони ж тебе ніби й люблять, трапляється знову таке, що відбиває будь-яке бажання вірити...
як страшно жити в такій ненадійній непостійності !..
:0
)