На початку Вересня..
Минулого тижня мене запросила на весілля хороша подруга в Чернівці, котрі чесно кажучи (Чернівці) недолюблював до цього.
Весілля проходило в четвер, тож домовившись на роботі рванув на Захід
Ресторан, перше, друге, випивка. Вразило те що обирають не неодружених 2-4 дружки,дружки, свідки, а вже сімейну пару з дитиною, аби "показували" як ось живеться в шлюбі ну і Фаєр шоу.
Наступного дня мені показали неймовірне місце під назвою Манявський водоспад.
Зважаючи на досить таки вологу погоду ліс "дихав" водою з кожої гілочки, з кожного листочка.
Новоспечений чоловік обігнавши мене на повороті швидко роздягнувся та побіг Купатись.
- Не буду ж я як слабак стояти в стороні - находу зкидаю одяг, за ним!
Майже щодня вночі та до обіду - дощ. Але хто ж сидить в поїзці вдома?
Любязно запропонований велосипед абсолютно змінив моє відношення до Чернівців:
душе цікавий та правильний підхід, з боку урбан експлорера відносно старих заводів.
Території закинутих заводів не загородженні бетонними заборами зі злими псами та ЧОПами, а здаються в оренду, не зачіпаючи самі приміщення заводів і на територію може заїхати будь який поціновувач
Подекуди ледь продираєшся через хащі природи
та лиш тонкі стежечки по асфальту ніби вени нагадують про велике минуле
Дощик ще йде
На велосипеді Іринки, тросик в точності такий як перекусили в мене на GT Karakorami, тому вирішивши не ризикувати, поїхав далі, а далі в нас знаходиться
Далі в нас по курсу територія воєнізованої охорони залізничного мосту через р.Прут
Бійцівські пси-вбивці
Сама р.Прут. Тут до нас придиралися в минулому пості про Чернівці хлопці що ми не в плавках
Дощ, доречі саме скінчився. Старовинний дріжжевий завод
фото приблизно передає обстановку в яких нелюдських умовах виробляли Дрожжи
А далі цікавіше, на одному із заводів бачу стрілку "Бомбосховище - праворуч", і якась невідома сила, дух дігера-невидимки потягнув мене за стрілкою. ВШ-є, ставимо навиду велосипед-Go
світло, гарно, але пустовато..
підземелля мають властивість ділитися своїм брудом на стінах з відвідувачами, а так як я "зірвався" - саме час помитися в Пруті
Доречі велосипед Слава Богу не угнали, та й викиувся без палива, Гулять так гулять, знову ставлю велосипед біля вже полюбившого пивзаводу під цирюльню
Старовинний пивзавод - культурна спадщина Чернівців. в 1859 році пивзавод був заснований групою місцевих підприємців - Генріхом Вагнером, Маркусом Цукером, Ісаком Рубінштейном і будівельним радником Грегором, як акціонерне товариство «Erste Bucowinaer Bierbrauerei - u. Spiritus-Industrie A.-G. ». Незабаром він був переобладнаний на парову експлуатацію і став першим на Буковині підприємством такого типу. Випускали пиво «Баварське», яке експортувалося в Німеччину, Австрію і було хорошої якості., закритий в 2001 році.
під кінець життя, виробляв Мартовське, Кафедральне, Жигулівське та інші різновиди пива.
чимось нагадує Подол пивзавод, не знаходите?
під землею по щиколотки хмелю
Найбільш вподобав я ось цей Чернівецький будинок
особливо замки
А далі просто сів на "свій" велосипед та став насолоджуватись містом
скільки спогадів повязано з цією цифрою
Архітектура
Вулиця Анрі Барбюса. З цією вулицею в Києві також купа спогадів. КГРТ
з душевнимим двориками
та цікавою архітектурою
Помітив арку з написом "Книжний ринок" та придбав там кілограм яблук, адже окрім фруктів та ковбас почитати можна було лиш слово на червоні тачці
А ось загадка, теж червона тачка з емблемою мерседес та задніми вікнами а-ля Дефендер. Що це?
Чернівцеька архітектура звичайно вражає
Також є невеликий парк із шикарний озером та не менш шикарним "плавучим" рестораном
Знання, та несвідомість
З велосипедом мене не пустили, а ось за гроші, пішки можна зайти
Чернівецький національний університет
Що характерно, гаманець з грошима та телефоном котрі ми випадково залишили на одній з полиць відразу ж повернули в повному обємі
Думав що вкладуся в один пост, ан ні, насправді настільки багато вражень про Чернівці, що Камянець-Подільський, куди я поїхав на третій день свого тріпу трохи не влазить..
А Чернівці, доречі, я полюбив особливо після велопоїздки