Fier, Аполлонія
- what can I see in Fier?
- You can see the Apollonia. It is very old city.
- oh. what what else is interesting can I see in Fier
- In Fier? - Only me.
- Ok, good luck
Приїхавши до Фієру, наступного пункту мого Балканського тріпу, люб’язно розробленим мені Петром я не міг зрозуміти, що тут цікавого, адже Мепвізмі принципово не видавало мені нічого цікавого окрім типових пам’ятників та ресторанів.
Лиш заїхавши до міста голод мене остаточно здолав, тому я зайшов до найближчого ресторану "поснідати", а заодно зарядити телефон та поговорити з мамою по прекрасній програмі сучасних геніїв - Viber.
Враховуючи дизайн ресторану, я не дуже розраховував наїстись. Але це Албанія дєтка. Тут ціни в ресторанах нижчі ніж в Пузатій хаті в Україні.- Чому ж я не був тут при старому курсі долара 8.0 ??
23 грн - красується ціна в чеку
Ви ж пам’ятаєте шикарну Балканську традицію - вода подається апріорі, так ось в Албанії до цього ще додається підсмажений хлібець
Це перше, що вразило мене сьогодні, в Фієрі, а друге - це Баки що нагрівають воду за допомогою трубок
Не пам’ятаю вже чи будній день сьогодні чи вихідний, але в парках люди похилого віку повсюди грають в шахи та доміно
Мечеть просто вражає своїми масштабами. Роззуваємось, кладемо знімаємо в коридорі рюкзак
І що ж, місто закінчилось - треба якось добратись до Аполлонії, а це більше 10 кілометрів. Дізнавшись напрям - Дрейт переходимо рейки закинутої албанської залізниці зупиняємось стопити.
Зупиняється класика Албанії - Мерседес "Кабан" в якому вже сидять окрім водія дві людини - закидаємось разом з рюкзачлом на заднє сидіння
- Ні, я не хочу класти рюкзак в багажник - він маленький.
За кілька кілометрів перший пасажир виходить біля приватного будинку та дає водієві гроші.
- хмм думаю я про себе. -Таксі? запитую я.
- По, стверджуючи кивають мені
- Йо таксі, автостоп, Скам лек підбираючи синоніми кажу я.
Незадоволений таксиста висаджує останнього пасажира, намагається виманити хоча би доллар чи євро та зупиняється під магазином
Трішки постоявшись та не здобувши результату одягаю рюкзак та йду в Аполлонію пішки - три кілометри всьго то
Апполонія - це стародавнє місто, побудоване ще в 855 році до нашої ери та був стратегічно важливим містом Середземномор’я
Апполонія входить в свійтовий спадок Юнеско, а тому вхід в Аполонію дещо відрізняється від типових музеїв Албанії і коштує близко 150 гривень. Але так як я потрапив сюди по закінченню дня то на вході ніхто з білетерів не чергував, а в сам музей я міг би потрапити лише завтра після 8.00
я не надто любитель архітектури, а надто старовинної, але це місто мене проперло
Дівчата з Балканського тріпу попереджали мене про величезну кількість отруйних змій в Аполлонії, тому ходимо обережно та по невисокій траві
А сонце тим часом віддає свої останні промінці
20 кілограмів за спиною
Побачимось вже в Фієрі. See you. А я зараз рощзкладаю палатку на верхівці гори неподалік Аполонії та вечеряю подарованими мені українками персиками, черешнями..
Снідаємо мегакрутою штукою за 25 грн. Це картопля, яловичина, салат і все в цьому ж дусі
По дорозі до Фієру я помітив дещо цікаве:
Це закинута ТЕЦ, відповідає мені дальнобій
Батарея на фотоапараті майже розряджена, з території ТЕц видно невеличкий чорний димок, котрий підіймається стовпом вгору, зрозбавляючи свіжі біленьки хмарки злом - це циганський табір що живе поруч та ходить за кабелями на територію ТЕЦ
- Do not cross, tomorow I will watch you TEЦ, зупиняє мене охоронець що проходить повз мене
Але в променях сонечка що покидає нас сьогодні, але обіцяє повернутися завтра я не можу втриматись аби відкласти це на завтра
Ближче до вогнища із циганами не будемо підходити
Територія вражає своїми масштабами
Під час Балканського тріпу я бачив Ferrari лиш двічі: в Румунії та в Албанії
Ferrari Enzo
Enzo - Це мрія власника магазину насосів для водопостачання та каналізації. А якщо ти дійсно чогось хочеш, то весь всесвіт тобі допомагає
Прощаємось із прекрасним місто Фієр
