2. Тріп східною Європою (Чехія)
Чехія у нас була представлена автобаном і Прагою, де ми зупинилися на два дні. Прага - прекрасна! Раніше я не була там і чомусь вважала її трохи скучнуватою. Ну, багато ж європейських міст схожі між собою по стилю, своєю старістю і атмосферою. І от я очікувала, що буде щось таке, як Краків, тільки більше, помпезніше, більш снобське і скучнувате. Але дуже помилилася!
Прага сподобалася з першого погляду (а перший погляд був ввечері і не в центрі):
Це ми поселилися в готелі "Victoria", який однозначно рекомендую. Зокрема здивували смачні сніданки (шведський стіл).
Прага виявилася простою, дешевою (мабуть навіть дешевша за Краків), надзвичайно приємною, і з'явилося відчуття, що я б там жила. А, ще ж дуже смачною! Взагалі, тут мабуть буде найбільше про те, як ми жерли, а не про величну архітектуру ).
Архітектура канєшно є - спору нєт, але зловила себе на думці, шо сприймаю все це комплексно і атмосферно. Нема такого, шо зупинилася біля якогось будинку чи статуї і захоплююся, любуюся. Завелика концентрація красоти, щоб виділяти щось конкретне. Думала, що якби хоч один найхужий домік в Полтаву, то канєшно це була б перлина, всі ходили б, любувалися! Так як ми бува їздимо на якісь розвалини маєтку і захоплюємося, якщо бачемо кусочок билого вєлічія. А коли всього валом, то йдеш такий... і приймаєш красоту, як належне.
В перший вечір ми не відходили далеко від готелю, а пішли їсти і пити в те, шо поруч:
В цьому закладі дуже смачно їли просту чеську їжу - м"ясо, овочі, і звісно пиво - дешеве і смачне. Якщо говорити про ціни, то в супермаркеті місцеве гарне пиво коштує дешевше, ніж в Україні оболонь-чернігівське в магазинах! Мабуть Чехія відрізняється нижчими цінами, бо все таки у них не євро, а крони.
На вигляд все дуже просто, трішечки суровий бармен-офіціант, який все робив сам. Ніяких реверансів чи міліона офіціантів, прості меблі. Будемо в Празі - неодмінно зайдемо туди ще.
Далі перемістилися в сусідній суто пивняк. Взагалі здивував такий вид закладу!
Там теж тільки один чолов'яга на весь бар - він і бармен і офіціант. Подає виключно пиво. До пива зміг принести тільки малюсіньку упаковку чіпсів і то - видно, шо від серця відірвав. Більше ніхто нічого до пива не просив.
Я чого дивуюся - бо не знаю таких закладів у нас. Може канєшно мене тут пристидять і скажуть, шо в Києві купа якихось наливайок. Але от шоб суто пивна і така.. досить велика - я не знаю.
Цікаво було дивитися на людей. Видно, що це місцеві (ми жили в нетуристичному районі і бармен дуже слабо знав англійську), що це для них дуже звично - прийти, пити тільки пиво і розмовляти. Оце було саме дивне! Ніхто не дивився в телефони!!! Всі дуже завзято і жваво спілкувалися. А! Ще ж палили! Оце взагалі чудно. Бо за кілька років, що в Україні зборонили палити в громадських закладах, ми відвикли від такого явища!
На фото видно рахунок, який формується по ходу діла. Як тільки ти сідаєш за столик, до тебе підлітає (звісно, не так, як у нас, шо ти мусиш умолять колись підійти до тебе) чувак і відриває від блокнота такий огризок, на льоту малює ціну за пиво і навпроти риску чи дві (по кількості замовленого). По мірі того, що ти допиваєш і махаєш рукою - тобі домальовуються риски. В фіналі вечора - дуже простий розрахунок по тому, що маєш на листочку. Такий папірець є на кожному столику. По-моєму, дуже проста і крута схема.
Наступного дня їдемо трамваєм в центр дивитися, шо там є. Взагалі, у всіх великих містах ми рухалися або на громадському транспорті, або пішки. Про машину і мови нема! По-перше: щасливий, якшо приткнув її на парковці не далеко від готелю і рухати не будеш, бо одразу "курочка встала - мєсто пропало!" По-друге: в центрі суцільні пішоходні зони, не проїдеш, не припаркуєшся. По-третє: дуже зручний і безпроблемний громадський транспорт.
Тут теж скажені натовпи туристів, але виключно в самому центрі. Відходиш в любу бокову вуличку - тиша і благодать
Погулявши, вирішуємо десь пообідати. Для кожного міста я відмічала кілька місць по тріпедвайзеру, шоб не йти в шось саме центрально-туристичне, а хоч трохи відійти і скуштувати смачного і рекомендованого.
Вибір впав на "Naše maso", яке гаряче рекомендую всім не вегетаріанцям. І хоча з Праги - це було саме дороге місце - воно того варте.
Це магазин свіжого м'яса, де при бажанні тобі там же приготують і є пара столиків, де можна це з'їсти.
Мене особливо зворушив оцей горшок смальцю!
Самообслуговування, можна набрати пива, води:
Тут ми вперше скуштували вепрове колінце. Спочатку я боялася, шо щас нам винесуть пів свині (вепрове коліно - звучить внушітільно), але все було дуже культурно і помірно нарізано. Надзвичайно смачно!
Роздивляємося, шо там ще є:
По-моєму, це дуже мило! Бобковий лист )))
В любому місті я завжди хочу побачити, яка там є водойма: річка, ставок. Абажаю! Коли в місті є нормальна набережна, де можна пройтися, посидіти, потіліпати ногами - це одразу жирний плюс.
В Полтаві немає набережної і я вважаю, шо річка пропадає зря! Да, я чула думку про те, шо завжди можна виїхати на пікнік і т.д. Але я говорю не про це. Хочеться мати можливість прогулятися біля води, але не куширями! Не в комарах, не боятися, шо хтось із-за кущів зараз пугукне.
А, ще шо ми в подорожах просто абажаємо - це знайти якийсь газон і завалитися там:
Валятися, читати книжку, малювати, спати, дивитися на людей, спостерігати, як живе місто.
Що здивувало - люди кругом вільно пили алкоголь. Вино, пиво. Горілки не бачила, правда.
Це дивувало, як і куріння в кафе. Бо в Україні (і в Полтаві це досить строго витримується) вже кілька років не можна нічого пити на лавочках в скверах.
Ще цікаво, що ніде не валялися пляшки і ніяке інше сміття - це ми думали, шо от чи харашо це чи погано, шо люди в центрі міста на газоні п"ють. Ну, нам то було харашо, бо ми теж пили пиво і це було дуже смачно і прекрасно. Але ж може є якісь наслідки, чогось же це заборонили у нас... Але на вид наслідів нема. Все чисто і акуратно - хз, як воно так получається.
Ну, я тут інколи і стандартні красоти показуватиму, бо ви подумаєте, шо я тільки брєнними вєщами інтірісуюсь. Це от Карловий міст, пожалуста:
Просто ну... всі і так знають, шо в Празі красіво, і міліон статуй на тому мосту, і більшість з вас там були і все це бачили. Так шо пропустим статуї.
По всій Празі висять отакі рогалики (не знаю, як називаються), але чомусь вони мене взагалі не привабили своїм виглядом, тому не куштувала.
Час вечері - йдемо в черговий заклад - теж рекомендую.
І от тут настало наше справжнє знайомство з вепровим колінцем!
Ми побачили його в меню і вирішили взяти це і ще щось. Офіціантка подивилася на нас трохи здивовано і попросила почекати і не замовляти нічого більше, бо коліно величеньке!
Дякувати тій жіночці, ми взяли тільки одну страву. Господи, яке воно було велике!
Два кілограма!
Далі ми вже подорожували втрьох, з нами тепер їздило вепрове колінце в кавратці. Через те, шо ми мали з собою сумку-холодильник, колінце годувало нас ще 5 днів!
1. Україна, Польща
3. Словенія, Італія
4. Австрія, Словаччина
5. Їжа, мова і цигани
Прага сподобалася з першого погляду (а перший погляд був ввечері і не в центрі):
Це ми поселилися в готелі "Victoria", який однозначно рекомендую. Зокрема здивували смачні сніданки (шведський стіл).
Прага виявилася простою, дешевою (мабуть навіть дешевша за Краків), надзвичайно приємною, і з'явилося відчуття, що я б там жила. А, ще ж дуже смачною! Взагалі, тут мабуть буде найбільше про те, як ми жерли, а не про величну архітектуру ).
Архітектура канєшно є - спору нєт, але зловила себе на думці, шо сприймаю все це комплексно і атмосферно. Нема такого, шо зупинилася біля якогось будинку чи статуї і захоплююся, любуюся. Завелика концентрація красоти, щоб виділяти щось конкретне. Думала, що якби хоч один найхужий домік в Полтаву, то канєшно це була б перлина, всі ходили б, любувалися! Так як ми бува їздимо на якісь розвалини маєтку і захоплюємося, якщо бачемо кусочок билого вєлічія. А коли всього валом, то йдеш такий... і приймаєш красоту, як належне.
В перший вечір ми не відходили далеко від готелю, а пішли їсти і пити в те, шо поруч:
В цьому закладі дуже смачно їли просту чеську їжу - м"ясо, овочі, і звісно пиво - дешеве і смачне. Якщо говорити про ціни, то в супермаркеті місцеве гарне пиво коштує дешевше, ніж в Україні оболонь-чернігівське в магазинах! Мабуть Чехія відрізняється нижчими цінами, бо все таки у них не євро, а крони.
На вигляд все дуже просто, трішечки суровий бармен-офіціант, який все робив сам. Ніяких реверансів чи міліона офіціантів, прості меблі. Будемо в Празі - неодмінно зайдемо туди ще.
Далі перемістилися в сусідній суто пивняк. Взагалі здивував такий вид закладу!
Там теж тільки один чолов'яга на весь бар - він і бармен і офіціант. Подає виключно пиво. До пива зміг принести тільки малюсіньку упаковку чіпсів і то - видно, шо від серця відірвав. Більше ніхто нічого до пива не просив.
Я чого дивуюся - бо не знаю таких закладів у нас. Може канєшно мене тут пристидять і скажуть, шо в Києві купа якихось наливайок. Але от шоб суто пивна і така.. досить велика - я не знаю.
Цікаво було дивитися на людей. Видно, що це місцеві (ми жили в нетуристичному районі і бармен дуже слабо знав англійську), що це для них дуже звично - прийти, пити тільки пиво і розмовляти. Оце було саме дивне! Ніхто не дивився в телефони!!! Всі дуже завзято і жваво спілкувалися. А! Ще ж палили! Оце взагалі чудно. Бо за кілька років, що в Україні зборонили палити в громадських закладах, ми відвикли від такого явища!
На фото видно рахунок, який формується по ходу діла. Як тільки ти сідаєш за столик, до тебе підлітає (звісно, не так, як у нас, шо ти мусиш умолять колись підійти до тебе) чувак і відриває від блокнота такий огризок, на льоту малює ціну за пиво і навпроти риску чи дві (по кількості замовленого). По мірі того, що ти допиваєш і махаєш рукою - тобі домальовуються риски. В фіналі вечора - дуже простий розрахунок по тому, що маєш на листочку. Такий папірець є на кожному столику. По-моєму, дуже проста і крута схема.
Наступного дня їдемо трамваєм в центр дивитися, шо там є. Взагалі, у всіх великих містах ми рухалися або на громадському транспорті, або пішки. Про машину і мови нема! По-перше: щасливий, якшо приткнув її на парковці не далеко від готелю і рухати не будеш, бо одразу "курочка встала - мєсто пропало!" По-друге: в центрі суцільні пішоходні зони, не проїдеш, не припаркуєшся. По-третє: дуже зручний і безпроблемний громадський транспорт.
Тут теж скажені натовпи туристів, але виключно в самому центрі. Відходиш в любу бокову вуличку - тиша і благодать
Погулявши, вирішуємо десь пообідати. Для кожного міста я відмічала кілька місць по тріпедвайзеру, шоб не йти в шось саме центрально-туристичне, а хоч трохи відійти і скуштувати смачного і рекомендованого.
Вибір впав на "Naše maso", яке гаряче рекомендую всім не вегетаріанцям. І хоча з Праги - це було саме дороге місце - воно того варте.
Це магазин свіжого м'яса, де при бажанні тобі там же приготують і є пара столиків, де можна це з'їсти.
Мене особливо зворушив оцей горшок смальцю!
Самообслуговування, можна набрати пива, води:
Тут ми вперше скуштували вепрове колінце. Спочатку я боялася, шо щас нам винесуть пів свині (вепрове коліно - звучить внушітільно), але все було дуже культурно і помірно нарізано. Надзвичайно смачно!
Роздивляємося, шо там ще є:
По-моєму, це дуже мило! Бобковий лист )))
В любому місті я завжди хочу побачити, яка там є водойма: річка, ставок. Абажаю! Коли в місті є нормальна набережна, де можна пройтися, посидіти, потіліпати ногами - це одразу жирний плюс.
В Полтаві немає набережної і я вважаю, шо річка пропадає зря! Да, я чула думку про те, шо завжди можна виїхати на пікнік і т.д. Але я говорю не про це. Хочеться мати можливість прогулятися біля води, але не куширями! Не в комарах, не боятися, шо хтось із-за кущів зараз пугукне.
А, ще шо ми в подорожах просто абажаємо - це знайти якийсь газон і завалитися там:
Валятися, читати книжку, малювати, спати, дивитися на людей, спостерігати, як живе місто.
Що здивувало - люди кругом вільно пили алкоголь. Вино, пиво. Горілки не бачила, правда.
Це дивувало, як і куріння в кафе. Бо в Україні (і в Полтаві це досить строго витримується) вже кілька років не можна нічого пити на лавочках в скверах.
Ще цікаво, що ніде не валялися пляшки і ніяке інше сміття - це ми думали, шо от чи харашо це чи погано, шо люди в центрі міста на газоні п"ють. Ну, нам то було харашо, бо ми теж пили пиво і це було дуже смачно і прекрасно. Але ж може є якісь наслідки, чогось же це заборонили у нас... Але на вид наслідів нема. Все чисто і акуратно - хз, як воно так получається.
Ну, я тут інколи і стандартні красоти показуватиму, бо ви подумаєте, шо я тільки брєнними вєщами інтірісуюсь. Це от Карловий міст, пожалуста:
Просто ну... всі і так знають, шо в Празі красіво, і міліон статуй на тому мосту, і більшість з вас там були і все це бачили. Так шо пропустим статуї.
По всій Празі висять отакі рогалики (не знаю, як називаються), але чомусь вони мене взагалі не привабили своїм виглядом, тому не куштувала.
Час вечері - йдемо в черговий заклад - теж рекомендую.
І от тут настало наше справжнє знайомство з вепровим колінцем!
Ми побачили його в меню і вирішили взяти це і ще щось. Офіціантка подивилася на нас трохи здивовано і попросила почекати і не замовляти нічого більше, бо коліно величеньке!
Дякувати тій жіночці, ми взяли тільки одну страву. Господи, яке воно було велике!
Два кілограма!
Далі ми вже подорожували втрьох, з нами тепер їздило вепрове колінце в кавратці. Через те, шо ми мали з собою сумку-холодильник, колінце годувало нас ще 5 днів!
1. Україна, Польща
3. Словенія, Італія
4. Австрія, Словаччина
5. Їжа, мова і цигани