Експромт №2. Малюнок+казочка. Про те, як добре грати на баяні
Зробилась ось така аплікація. І дотримуючись вимог жанру - казочка писалася безпосередьно тоді, коли я запостила малюнок в жж, тобто щойно)
Казочка про баян і силу музики
Жив собі хлопчик, який завжди був веселим. Ніхто ніколи не бачив його сумним чи стривоженим, пригніченим чи злим. Всі дуже дивувались з цього приводу.
В хлопчика був баян. Взагалі-то спочатку хлопчик хотів велосипед, а після того червоний іграшковий автомобіль з магазину «Промтовари», а потім - ще касетний магнітофон, але тато подарував йому баян.
«З ним ти ніколи не будеш сумним», - сказав тато, а мама простягла хлопчику гарну жовту табуретку - всі ж-бо знають, що найкраще грати на баяні, сидячи на зручній табуретці.
Тато хлопчика був правий. Як тільки траплялося щось неприємне, хлопчик сідав і грав на баяні. Тоді і йому, і всім довкола ставало так радісно і легко на душі. «Сум боїться музики», - любив казати хлопчик.
І не лише сум. Одного разу хлопчик пішов в ліс, а там побачив вовка. Вовк був голодним і вирішив хлопчиком пообідати. А хлопчик побачив вовка і вирішив зіграти йому пісеньку
«Ой, спасибі, козлику рогатий,
Що поміг нам вовчика прогнати!»
Від того вовку стало так легко і радісно на душі, що він передумав їсти хлопчика. І взагалі йому стало соромно за свої наміри - і він більше ніколи-ніколи не заходив в цей ліс. А згадуючи про цей випадок, завжди червонів. «Сум боїться музики. І ще вовки її бояться», - любив казати хлопчик, обнімаючи свій баян і радісно посміхаючись.
Казочка про баян і силу музики
Жив собі хлопчик, який завжди був веселим. Ніхто ніколи не бачив його сумним чи стривоженим, пригніченим чи злим. Всі дуже дивувались з цього приводу.
В хлопчика був баян. Взагалі-то спочатку хлопчик хотів велосипед, а після того червоний іграшковий автомобіль з магазину «Промтовари», а потім - ще касетний магнітофон, але тато подарував йому баян.
«З ним ти ніколи не будеш сумним», - сказав тато, а мама простягла хлопчику гарну жовту табуретку - всі ж-бо знають, що найкраще грати на баяні, сидячи на зручній табуретці.
Тато хлопчика був правий. Як тільки траплялося щось неприємне, хлопчик сідав і грав на баяні. Тоді і йому, і всім довкола ставало так радісно і легко на душі. «Сум боїться музики», - любив казати хлопчик.
І не лише сум. Одного разу хлопчик пішов в ліс, а там побачив вовка. Вовк був голодним і вирішив хлопчиком пообідати. А хлопчик побачив вовка і вирішив зіграти йому пісеньку
«Ой, спасибі, козлику рогатий,
Що поміг нам вовчика прогнати!»
Від того вовку стало так легко і радісно на душі, що він передумав їсти хлопчика. І взагалі йому стало соромно за свої наміри - і він більше ніколи-ніколи не заходив в цей ліс. А згадуючи про цей випадок, завжди червонів. «Сум боїться музики. І ще вовки її бояться», - любив казати хлопчик, обнімаючи свій баян і радісно посміхаючись.
