(no subject)
Така фігня.
Чекаєш-чекаєш тепліні, а потім - БАХ - і природа показує тобі велику ДУЛЮ - знову скоро зима.
Скільки ж його було того тепла.
Я знов починаю у тридцять рядів намотувати на шию шарф, защібатися на всі гудзики і пити теплю бурду "три в одному" на робочому місці. Дуже хочеться сонця. І літнього розмаю кольорів. Не люблю осінніх палітр. Вони пригнічують і присипляють нудотною сірою глухістю.Вулицями сновигають утеплені людики: черевички, плащики, піджачки. "мерзни, мерзни, вовчий хвіст"
Товсті хмари сунуть небом, пхаючи поперед себе важкі бузкові черева. Їхня вогка ватна пошматованість вбирає в себе рештки живої блакиті. Дрімають вкриті бетонними кожухами висірені різноповерхові велетні. Осінній день. За осінніми вікнами - осінні пейзажі.
Чекаєш-чекаєш тепліні, а потім - БАХ - і природа показує тобі велику ДУЛЮ - знову скоро зима.
Скільки ж його було того тепла.
Я знов починаю у тридцять рядів намотувати на шию шарф, защібатися на всі гудзики і пити теплю бурду "три в одному" на робочому місці. Дуже хочеться сонця. І літнього розмаю кольорів. Не люблю осінніх палітр. Вони пригнічують і присипляють нудотною сірою глухістю.Вулицями сновигають утеплені людики: черевички, плащики, піджачки. "мерзни, мерзни, вовчий хвіст"
Товсті хмари сунуть небом, пхаючи поперед себе важкі бузкові черева. Їхня вогка ватна пошматованість вбирає в себе рештки живої блакиті. Дрімають вкриті бетонними кожухами висірені різноповерхові велетні. Осінній день. За осінніми вікнами - осінні пейзажі.