(no subject)
Це дуже особливий стан, коли починаєш відчувати світ не звичними органами чуттів, а чимось підшкірним-недослідженим.
Я люблю Львів, але Київ люблю значно більше. Мабуть, тому, що місто для мене - це не лише архітектура/асфальт/бруківка/магазини/вуличні музиканти/метро-його відсутність/світлофори і зебри. Місто - це темпоритм, кожного разу інший. І ще щось, чого я достеменно ще не розумію.
А взгалі я не про міста хотіла написати, а просто хотіла щось написати, аби було трохи слів.
Спасибі усім, кого я люблю, за те, що ви є, бо інакше мені не було б кого любити. А це могло бути сумно.
До речі, я, здається, трішечки захворіла після форуму - горло болить. П'ю чай з медом. Слухаю гарну музику. Посміхаюся монітору;)
Я люблю Львів, але Київ люблю значно більше. Мабуть, тому, що місто для мене - це не лише архітектура/асфальт/бруківка/магазини/вуличні музиканти/метро-його відсутність/світлофори і зебри. Місто - це темпоритм, кожного разу інший. І ще щось, чого я достеменно ще не розумію.
А взгалі я не про міста хотіла написати, а просто хотіла щось написати, аби було трохи слів.
Спасибі усім, кого я люблю, за те, що ви є, бо інакше мені не було б кого любити. А це могло бути сумно.
До речі, я, здається, трішечки захворіла після форуму - горло болить. П'ю чай з медом. Слухаю гарну музику. Посміхаюся монітору;)