http://users.livejournal.com/_lapochka/272823.html Бо моєму світогляду взагалі не притаманне "розрізнення людей і явищ за критерієм свій-чужий". Більш того: я зовсім і не відчуваю цієї своєї неповноцінності. І навіть - о, жах! - з жалем ставлюсь до людей, для яких здатність до такої диференціації є "життєво важливою", як до мешканців двомірної площини з чорно-білим зором.
Утім, навіть їх не вважаю "чужими"… Що й не дивно: чужим може бути те, що не вміщується у власному світогляді. А тут ще місця залишається стільки, що протяги віють в усіх напрямках, - тому інакше, ніж каліцтвом, я такий модус мислення назвати не можу. Каліка не "чужий" - він нещасний…
З.Ї. Московським "їзиком" запис не дублюю, тому що його там вже зарезервували виключно для носіїв "савєцкого міфовоззрєнія". Нам, "паразитам", цю панську мову юзати не дозволено.