я тут

Jan 20, 2010 17:26

пишеться рідко, хоча не сказав би, що важко...
почав писати минулого тижня, дописав сьогодні... як писав, то розбирав, що мав на увазі... вийшло, що все зрозуміло, і нічого складного для думання.
вам теж так здається?

нас ніколи не бавили ліки
не проймали до сліз терапії
душу вічно німого каліки
не зчорнили пророки-месії
нас ніколи не пестили ночі
зранку ніжно не цьомали в вушко
гамівну не змімали сорочку
одягали в костюми «пєтрушкі»
ми співали неламаним басом
виривали печінку й легені
тіла й мозку лихі викрутаси
біло-сині та жовто-зелені
біло-синьо та жовто-зелено
перед носом пожмакані душі
прагнуть крові та серця печені
в хороводно-нестримному русі
все по колу по колу по колу
змієвидно плазуноподібно
і не воду - горілку та колу
і не гордо - надмір жалюгідно
по спіралі і ген на орбіту
абсорбація космосом тіла
сонця добре засмагла кобіта
світового танку захотіла
захотіла кохання й забави
водограїв клітинних молекул

свіжий запах ранкової кави
тягне вниз
- лиш Земля вже далеко

кіяшко, вірш

Previous post Next post
Up