Увага!- думки і багато тексту.
Давно сюди не писав... Неодноразово казав, шо буду частіше. От шось не дуже виходить....
І вірші пишуться, і думки в голові збираються... Пости в блог затримуються, писати є багато
про шо, але написати нормальний (по моїм міркам) пост - то не так вже і легко, і часу чогось
особиво немає... Але будуть,то вам обіцяю. То на рахунок подій і блога.
На рахунок думок і жж...
Не знаю... В житті в мене всьо класно - робота гуд (не моєї мрії. і шо то таке "робота моєї мрії?"), подорожую часто і у файні місця, живу у красивому і надзвичайному місті у гарній квартирі разом із коханою людиною(!). Друзів бачу (порівняно) часто... На здоров"я (тьху-тьху) не жаліюся... Думок депресивних, напевно, не було з народження... А коли класно, то також не пишеться, то просто відчувається і живеться...
Отаке...:) і шо з тим робити?
Але в ЖЖ треба писати, бо тут купа всіх, кого люблю, і з ким треба підтримувати зв"язок.
Тільки шо прийшла в голову думка, шо, так як в мене назбиралася купа світлин з різних місць і країн, то буду час від часу по одній постити - шоб гарно було.
І, звичайно, вірші... Цього року маю видати "Подорож" - найцінніше, шо у мене є... І книжна відповідно має якась бути файна, бо це я ув останні роки. Треба ідеї, малюнки, рецензії, гроші (якщо є зайві - цікаво у кого?:))
Буду думати і писати.
Зараз основні особисті післяробочі завдання - вивчення чеської, апдейт блогу і написання віршів-рефлекцій на подорож до Марокко.
Ось перший.
Згадував отаке, коли писав...
Навкруги запахів відмінності.
Кольорово вузькі вулиці.
Чаєкавові вранішні лінощі
між віконними стінами туляться.
Уповільнені часом емоції.
Незнайомі слова та речення.
Ринків й свіжого соку вотчина
на ласкавому сонці підпечена.
Відчиняюсь, щоб світ побачити,
щоби знати... й хотіти кращого,
щоби світло не було втраченим,
серце щоби не було замащеним.
2008.12.29
м.Марракеш
На сьогодні, напевно, усе. Шось трохи пробував писати через програмку "Лохжурнал", але шось воно в мене не дуже вийшло:)
І вірші пишуться, і думки в голові збираються... Пости в блог затримуються, писати є багато
про шо, але написати нормальний (по моїм міркам) пост - то не так вже і легко, і часу чогось
особиво немає... Але будуть,то вам обіцяю. То на рахунок подій і блога.
На рахунок думок і жж...
Не знаю... В житті в мене всьо класно - робота гуд (не моєї мрії. і шо то таке "робота моєї мрії?"), подорожую часто і у файні місця, живу у красивому і надзвичайному місті у гарній квартирі разом із коханою людиною(!). Друзів бачу (порівняно) часто... На здоров"я (тьху-тьху) не жаліюся... Думок депресивних, напевно, не було з народження... А коли класно, то також не пишеться, то просто відчувається і живеться...
Отаке...:) і шо з тим робити?
Але в ЖЖ треба писати, бо тут купа всіх, кого люблю, і з ким треба підтримувати зв"язок.
Тільки шо прийшла в голову думка, шо, так як в мене назбиралася купа світлин з різних місць і країн, то буду час від часу по одній постити - шоб гарно було.
І, звичайно, вірші... Цього року маю видати "Подорож" - найцінніше, шо у мене є... І книжна відповідно має якась бути файна, бо це я ув останні роки. Треба ідеї, малюнки, рецензії, гроші (якщо є зайві - цікаво у кого?:))
Буду думати і писати.
Зараз основні особисті післяробочі завдання - вивчення чеської, апдейт блогу і написання віршів-рефлекцій на подорож до Марокко.
Ось перший.
Згадував отаке, коли писав...
Навкруги запахів відмінності.
Кольорово вузькі вулиці.
Чаєкавові вранішні лінощі
між віконними стінами туляться.
Уповільнені часом емоції.
Незнайомі слова та речення.
Ринків й свіжого соку вотчина
на ласкавому сонці підпечена.
Відчиняюсь, щоб світ побачити,
щоби знати... й хотіти кращого,
щоби світло не було втраченим,
серце щоби не було замащеним.
2008.12.29
м.Марракеш
На сьогодні, напевно, усе. Шось трохи пробував писати через програмку "Лохжурнал", але шось воно в мене не дуже вийшло:)