о манной каше!)

Mar 02, 2009 22:39

Если есть вход, должен быть и выход.
Харуки Мураками

Sms 1.
„Привіт Єва, насправді я дуже сумую за тобою і часто згадую нашу останню розмову. Зараз зробив би все, щоб обійняти тебе... ”

Sms 2
„Приветик, как твои делишки? Ты, наверное, очень поменялась за лето, стала еще прелестней и нежней…”

Знаєте, я ніколи не думала, що дві звичайні смс-ки можуть так кардинально змінити життя людини. От живеш ти, нічого не підозрюючи, заспокоїлась і начебто щаслива, що виявилась третім зайвим в його житті, а тут раз - і наче постріл в скляну вазочку з шоколадним драже - посипались маленькі кульки звичного сонного існування.
Мене до хрусту в суглобах дратували ці три крапочки в кінці кожного повідомлення. Так пишуть лише вкрай невпевнені в собі люди або садисти, які досконало знають психіку закоханої дівчини. Мовляв, я ж не закінчив думку, ще буде продовження, чекай наступного месиджу. Або: я не знаю, що казати далі, сама придумай відповідь, увімкни фантазію. І в ненормальної (бо закохані всі такі) ця сама фантазія спрацьовує як рефлекс собачки Павлова, викидаючи в мозок найнеймовірніші припущення.
Цього разу мій Ромео вчинив ще витонченіше: спочатку він подзвонив о першій годині ночі після двох місяців мовчання, сказав, що хоче не тупого й банального сексу, а мене, одну і єдину, додав, що він в армії (в армії?!) і, не дозволивши мені бовкнути якусь дурницю, пообіцяв подзвонити ще. Руки трусяться, ноги трусяться, треба швидко комусь розказати, задокументувати, зберегти смс на сімку... Цього ж вечора я зрозуміла, що всі аутотренінги з розряду "наталі" на зразок „я сама-сама, нащо він мені здався, знайду й не такого” розтанули, як іній на лобовому склі, не лишивши бодай крихти користі у вихованні гордого жіночого „я”.
Картина маслом: третя ночі, я сиджу в міні і босоніжках на старій яблуні, п’ючи галіме "живе" пиво. Колись в дитинстві це дерево допомагало вирішити всі мої проблеми. Вилазиш на нього, уявляєш себе як мінімум Ксеною-принцесою-воїном, і світ біля твоїх ніг. А тепер? І що я кому зробила? Чи не зробила? але якщо хтось заперечить і скаже, що бодай одна наївна закохана робила розумніші речі, хай перший кине в мене камінь!

пролюбов, лірика

Previous post Next post
Up