День народження - Народження нового життя ...
Майже 21 рік назад (без кількох годин) у столичній лікарні з"явився Я... хех =)
Так дивно це уявляти! Ось мені 20, зріст за 182 см.... а 20 років назад, я був з розмір кукурузки з вагою 3кг 350гр!!!
... Не вдаваючись у глибокий аналіз можна розділити життя на даному етапі на 3 етапи: щасливе безтурботне дитинство,
де тебе всі обожнюють, кормлять солодощами та намагаються тобі якомога більше сподобатись... ПЕРШЕ кохання...; підлітковий вік,
коли тобі здається море по коліна, горілка як вода, постійно хочеться когось затягти у ліжко і... ти МРІЄШ! У цьому віці найбільше мрій відвідують твою голову, ніж за все життя! Тобі здається, що нічого неможливого немає. а якщо і є, то воно обов"язково поступиться саме твоїй мрії... і, звичайно, друге (справжнє) кохання, куди ж без нього :) ; І, нарешті, третій етап - етап ранньої зрілості
. Етап, коли егоцентризм починає зашкалювати, тобі здається, що ти знаєш все на світі, і лише твоя думка є єдиною вірною! Етап, коли ти заробляєш перші непогані гроші, і починаєш планувати своє життя, розписувати цілі і намагатися їх досягти якомога скоріше! Вік, коли хочеться все й одразу, і, ти ніби знаєш що для цього треба, але тобі чомусь ніхто не вірить, тому що ти у їх очах ще "зелений"... але ж ти знаєш, що ти можеш... Саме у цьому етапі ти починаєшг замислюватись над устроєм всього всесвіту, над своїм справжнім призначенням у цьому меркантильному та сповненому жорстокості світі! Якщо рівень філософства заходить досить високо, тобі доволі легко спілкуватися з людьми абсолютно різного віку, які дивляться на тебе з розчіпіриними очима і примовляють, що ти дуже розвинута особистість у свої 18-20, і у тебе велике майбутнє... Мінус даного етапу - те, що починаєш мислити категоріями, починаєш будувати повітряні замки, і вірити у них, але різниця між твоїми замками у підлітковому віці і на етапі ранньої зрілості - зараз ти мислиш меркантильно, а тоді мислив чисто, прозоро і нестримано!!!
Як на мене, останній етап самий гірший з усіх попередніх... У цьому етапі ми перестаємо мріяти, і поринаємо у нав"язане старшим суспільством доросле життя... На цьому етапі ми самі вразливі і самі нещасливі, хоча й нам здається, що у нас є якщо не все, то багато що: гроші, робота, навчання, друзі, кохання... і ми зможемо все! У цьому етапі не ми живемо , а нами живуть! І... тільки, якщо вам вдається відмовитись від прийнятих у суспільстві категорій, по яким живуть ваші батьки, друзі, колеги..., тільки тоді ви зможете вдихати повітря на повні груди, мріяти і по справжньому жити цим світом, а не жити "під " його натиском!
P.S. Взагалі цей пост мав бути про мою давню мрію - поїздку на день народження кудись дуже далеко з мого рідного Києва... І, здається, в п"ятницю мені все ж таки це вдасться!!! !!!
...Львів?... :) ЛЬВІВ!
Мрійте!
Мрії збуваються, якщо в них вірити!