РОВЕНЬКИ. Сентиментальна подорож.
Рідне місто, особливо, коли вже кілька років живеш поза його межами. Нагадує кімнату в батьківському будинку: в ній, попри великий ремонт в усій будівлі, з дня твого від»їзду нічого не змінилося. Я люблю відвідувати рідне місто. Нажаль вдається це вкрай рідко.
Був Великдень. Земляки розговлялися міському парку. Дуже люблю це місце. Не кожен населенний пункт області може похвалитися власним лісом, який знаходиться прямо в центрі міста. В Луганську мені цього дуже не вистачає.
Кілька років тому біля джерела в лісі збудували дерев»яну капличку.
Але в в лісопарку добре, а в місті ще краще. Йдемо далі!))
Колись в цьому двоповерховому будинку знаходилася книгарня. Тут підлітком-шостикласником я витрачав свої кишенькові гроші. Тепер - відділення одного з комерційних банків.
В тому ж приміщенні з іншого боку не менш культова місцина - підвальна кав»ярня «Пегас».))) Дуже підходить для любителів суворого відпочинку. Той, хто любить з пластикового посуду та під шансон, тому - сюди.
А цій одноповерховій будівлі колись знаходився тир, в якому ще школярем намагався навчитися стріляти. Мабуть з того часу я не товаришую зі зброєю. Та й сам тир припинив своє існування. Зараз тут - продуктова крамничка.
Ці дві ялинки пам»ятаю ще з дитинства. Між ними ставлять новорічну. А ще ці два хвойних велетя ховають місцевого триголового монстра. За радянських часів в такий спосіб намагалися увічнити «борців революції», а вийшов дальній родич Змія Горинича з російських казок.
В кожного здорового чолов»яги є момент, коли він скуштував перший портвейн. За яких обставин це зробив, не пам»ятаю, але купував я його тут. Тепер цей магазин радує побутовою хімією.
Хм...)) а ще в моєму дитинстві, на початку 90-х, тут продавали хліб. Продовольчу кризу тих часів я відчув тут, стоячи в багатогодинній черзі.
Та, власне, й батьківський будинок та рідне подвір»я. Колись, на початку 60-х, квартиру в цій хрущовці отримав мій дідусь. Тепер тут живуть мої батьки.
А це - саундтрек. Дуже підходить під настій.
Click to view