Трохи більше місяця до тридцяти... Ніколи так не ставився до днів свого народження. Здавалося б, що тут такого: лише дата, число в календарі. Але ж, тридять - традиційний стереотип: ліг спати ще молодим, а прокинувся вже зрілим. Та навіть не в стереотипі справа. Просто важко звикнути до того, що твій вік розпочинається вже з «трійки». Це ж вже цілих три десятки! Усвідомив та злякався. Нещодавно, як не банально це звучить, зустрічав свою «двадцятку», починав працювати за спеціальністю, закінчував вуз, ще вірши писав... А 10 років вже як не було. Перше сиве волосся в бороді, якби не голив голову то «радував» би оточуючих і посрібленими скронями... Але ж то лірика)) Спасибі усім, хто поруч, попри мої витребеньки. Я усіх вас дуже люблю. Далі буде ще цікавіше;)) Все ж тільки починається))
А це просто - пісня під настрій, трохи світлої меланхолії. Кілька моїх знайомих на своє тридцятиріччя слухали «30 лет» «Сєктора Газу». Цей варіант мені здається набагато кращим)
Click to view