мандри, частина 3
Дороги в Україні просто жахливі. Але те, що тягнеться від Бокотського скельного монастиря в сторону Дунаївців - це навіть дорогою соромно назвати. Чесне слово, їхати полем було значно легше, ніж тією "дорогою".
Поділля - дуже мальовничий край, але мені, як уродженці Полісся трохи не вистачало лісів. Тим паче, що ночувати в наметі всеж краще у лісі ніж посеред поля. Ледь живі ми досунули до Дунаївців і я вже почала канючити та натякати в сторону готеля, але чоловік був непохитний. Зрештою, десь посередені між Дунаївцями та Ярмолинцями ми знайшли лісок і там заночували.
Прокинувшись в обідню пору, рушили далі і вже майже надвечір доїхали до Меджибожа.
Ця фортеця реставрується лише тепер. І тільки побачивши її починаєш розуміти коллосальну роботу реставраторів Кам'янця та Хотина.
На території фортеці працює 2 музея: краєзнавчий та музей пам'яті жертв Голодомору на Хмельниччині, відвідавши які ми знову пересіли на велосипеди та поїхали на пошуки залишків замку Ракоці.
Залишків замку не знайшли, але бачили земляні вали і рештки замкового муру на яких влаштовано звалище.
Накрутивши кілометрів 20 по українським селам побачили чудового індика та фантастичний пам'ятник витвору ХТЗ:
Повернувшись до машини погрузилися і вирушили в сторону Вінниці.
Поділля - дуже мальовничий край, але мені, як уродженці Полісся трохи не вистачало лісів. Тим паче, що ночувати в наметі всеж краще у лісі ніж посеред поля. Ледь живі ми досунули до Дунаївців і я вже почала канючити та натякати в сторону готеля, але чоловік був непохитний. Зрештою, десь посередені між Дунаївцями та Ярмолинцями ми знайшли лісок і там заночували.
Прокинувшись в обідню пору, рушили далі і вже майже надвечір доїхали до Меджибожа.
Ця фортеця реставрується лише тепер. І тільки побачивши її починаєш розуміти коллосальну роботу реставраторів Кам'янця та Хотина.
На території фортеці працює 2 музея: краєзнавчий та музей пам'яті жертв Голодомору на Хмельниччині, відвідавши які ми знову пересіли на велосипеди та поїхали на пошуки залишків замку Ракоці.
Залишків замку не знайшли, але бачили земляні вали і рештки замкового муру на яких влаштовано звалище.
Накрутивши кілометрів 20 по українським селам побачили чудового індика та фантастичний пам'ятник витвору ХТЗ:
Повернувшись до машини погрузилися і вирушили в сторону Вінниці.