На Оскарі 48го року основні нагороди зібрав фільм
«Джентльменська угода \ Gentleman's Agreement» Еліа ж Казана, а в конкурсі «найкращий адаптований сценарій» номінувався ще один фільм Казана: «Бумеранг!» (до речі «адаптувався» зі статті журналіста Ентоні Ебботта про реальне вбивство і галас довкола). Про журналістику в першому
ми вже говорили, а в «Бумерангові» ось:
Посеред вулиці стається вбивство священнослужителя, йому стріляє в голову чоловік в темному пальто і світлому капелюсі (завдяки «фотороботові» в газетах підозрюваними стають всі власники подібного одягу). Розслідування розвивається дуже повільно, на політиків тисне преса: «Результати виборів залежать від цієї справи!» (і, знов таки, готові звинуватить безневинного).
Серед численних третьопланових журналістів найпомітніший - Дейв Вудс (зіграв Sam Levene), він постійно «ошивається» в поліцейському відділку, пригощає кавою чергуючого на телефоні, аби той голосніше розповідав деталі в слухавку. На судовому процесі він постійно встає до завершення дійства, щоб першим добігти до телефону і розповісти все редакції, бо потім: «тут так шумно, що я навіть думок своїх не чую». Окрім того він же підштовхує до самогубства (запискою «поділишся зі мною?», яка натякала на темні справи) одного з присутніх на суді, який шантажував головного хорошого хлопця.
До Дейва приставлений молодий журналіст Білл (James Dobson), якого він періодично «наставляє» фразочками типу: «ти хоч бути репортером, чи Ромео». І ще один помітний працівник преси - власник і видавець T.M. Wade (зіграв Taylor Holmes).