Секс і неодружена дівчина \ Sex and Single Girl (1964, реж. Річард Квін):від редакторки Cosmopolitan
Гелен Гарлі Бравн (Helen Gurley Brown), як каже вікіпедія, «author, publisher, and businesswoman. She was editor-in-chief of Cosmopolitan magazine for 32 years», як кажуть всі інші, «жінка, яка зробила «Космополітен» таким, як ми його знаємо». Так от ця панянка написала декілька книжок. В 62му році вийшов друком її бестселер «Sex and the Single Girl»… далі, окрім інших, були «Sex and the Office» та «Sex and the New Single Girl».
Проте на екрани кінотеатрів перенесли лише одну її книшу, власне, «Секс та неодружена дівчина», що перекласти, можливо, було б вдаліше «Секс і єдина цнотлива дівчина», але то було б заскладно =).
Стрічка, підозрюю, як і сама книга, нічим геніальним не виділяється. Чергова романтична комедія, з відомими і приємними акторами, з простою режисурою та з гарними жінками. З журналістської точки зору цікава надмірна сатиричність довкола жовтизни журналістики. Щонайсильніше це помітно в першій сцені, коли редактор: «ви наполегливо працювали і вам все ж вдалося перетворити це благочтиме сімейне видання в непристойний бульварний листок… секс в капсулі - ви опустили наукову журналістику на новий неочікувано низький рівень…» і тому подібне.
Журналіст у виконанні Тоні Кертіса (Tony Curtis) пише статтю про 23річну науковицю, мовляв, вона надто цнотлива, аби допомагати жінкам в сексуальних проблемах. Наступною статтею він збирається розкрити секрети її сексуального життя. Для цього приходить до неї як пацієнт, розповідаючи про сімейні проблеми свого сусіда. В кінці, звісно, постає питання сенсаційна стаття, чи справжнє кохання.
скачати можна тут
Проте на екрани кінотеатрів перенесли лише одну її книшу, власне, «Секс та неодружена дівчина», що перекласти, можливо, було б вдаліше «Секс і єдина цнотлива дівчина», але то було б заскладно =).
Стрічка, підозрюю, як і сама книга, нічим геніальним не виділяється. Чергова романтична комедія, з відомими і приємними акторами, з простою режисурою та з гарними жінками. З журналістської точки зору цікава надмірна сатиричність довкола жовтизни журналістики. Щонайсильніше це помітно в першій сцені, коли редактор: «ви наполегливо працювали і вам все ж вдалося перетворити це благочтиме сімейне видання в непристойний бульварний листок… секс в капсулі - ви опустили наукову журналістику на новий неочікувано низький рівень…» і тому подібне.
Журналіст у виконанні Тоні Кертіса (Tony Curtis) пише статтю про 23річну науковицю, мовляв, вона надто цнотлива, аби допомагати жінкам в сексуальних проблемах. Наступною статтею він збирається розкрити секрети її сексуального життя. Для цього приходить до неї як пацієнт, розповідаючи про сімейні проблеми свого сусіда. В кінці, звісно, постає питання сенсаційна стаття, чи справжнє кохання.
скачати можна тут