Jun 22, 2012 18:59
Так дивно почала сприймати плинність часу.
Здається, що день тягнеться вічність,
ніби в кожному новому місці потрапляю в просторовий колапс
В кожному новому рельєфі...декорації проживаю цілі життя
А потім так озираєшся...хоп і цілий сезон пролетів.
Це ніби, як пісок крізь пальці, коли при неспинно-швидкому просіюванні, ти відчуваєш кожну піщинку окремо
І навіть маєш можливість роздивитися її))
самасвоя,
спостереження