(no subject)

Dec 22, 2010 02:46

 Тікаєш так...тааак тікай
Від сумнівів.
Від відповідей ТАК чи НІ.
Коли радієш від спільних вранішніх прокидань і штовхать біля умивальника через зубну пасту.
Через кидання ножами закривавлених образами слів навзаєм.
За мовчазні сни, та знову щасливі ранки.
За довіру розміром всесвіту.
За вбиваючі підозри.
За прикрашання у святкові ліхтарі.
Мовчи_тільки_НЕ_кажи_що_ти насправді відчуваєш.
Чуєш? Почуй_прошу тебе.
Є два шляхи_ за обраний я відповідатиму перед собою, а це найскладніше.
Не буде крайніх. Дякуй лише собі. 
Сподіваюся на знаки, сподіваюся, що там, зверху хтось вирішить за мене.
Та часу залишається обмаль. А нові фактори тільки заплутують.
Що більше у голові- мандрівки чи робота.
Я чи я інша.
Та мандрівки, то ж тільки мрії, та зараз як ніколи впевнена, що їх можна здійснити.
Але теперішнє розігрує інакше, незважаючи на мої бажання.

самасвоя

Previous post Next post
Up