Где хранить велосипед?
Давно приходили в голову подобные мысли, и вот наткнулся на дельную статью.
Напомним, что во многих европейских городах велосипед является не просто средством досуга, а занимает определённый достаточно существенный сегмент общественного городского транспорта. Одним из препятствий развитию велосипеда как массового транспорта у нас является проблема - а где, собственно, его хранить? Оставлять их на улице, хоть и пристёгнутыми, как в Германии или Голландии, не вариант - даже в этих странах велосипеды часто воруют, и можно только представить, что будет у нас. Но и необходимость ежедневно затаскивать его в квартиру по лестнице сильно сокращает количество желающих приобщаться к набирающему популярность течению.
Оригинал взят у ljutty в Лайфхак дворового масштабу
Якось мені вчергове не спалося, думав про свій багатостраждальний народ. Таке подекуди в мене буває, якщо переїм на ніч. Мучило мене питання наріжне, на якому один зі вирішальних стовпів якості життя покоїться.
В багатьох будинках планування не передбачає приміщення, в якому можна залишити візочки, або велосипеди… Так-так, саме ця думка не давала мені спокою. Це лише на перший погляд це може здатися дрібницею, адже якось живуть люди без всього цього, тримають велики в квартирах і якось особливо не страждають.
Але наявність такого приміщення - величезний плюс до комфорту проживання та задоволення життям. Відпадає необхідність щоразу тягати громіздкий візочок або не менш громіздкий велосипед на вулицю, займаючи всю кабіну ліфту. Треба кудись поїхати? Спускаєшся вниз і береш велосипед. Зручно! Але що тоді робити, якщо в під’їзді ледь вміщаються поштові скриньки? Куди втулити це приміщення, якому я раптом присвятив цілий допис?
Є ідеї використовувати для таких (і не лише таких) цілей підвали. Десь це дійсно буде вирішенням. Аби підвали підходили для цього. Єдине що - треба все-одно тягнути велосипед, або візочок з підвалу. Але це вже менша перешкода, ніж тягнути це приладдя з верхнього поверху. Тим більше, якщо в будинку відсутній ліфт.
Якщо є така можливість, можна виділити для "колесних потреб" кімнату з квартири на першому поверсі. Щоправда, анексувавши одну кімнату доведеться якось використати й інші. Віддати під офіс, наприклад, чи коворкінг, щоб будинкова громада отримувала кошти з оренди. Або використати під інші спільні потреби - такі, як сушіння білизни, чи для зборів мешканців, спільні заходи... Для цього, авжеж, потрібна зайва квартира на першому поверсі будинку.
Чи є ще якийсь спосіб подолати цю важливу проблему? Якщо нема місця в будинку, значить… воно знайдеться поза ним! Приміщення для візочків та велосипедів може знаходитись в окремому будиночку. Цей «гараж» має розташовуватись неподалік від самого будинку, у дворі. «Хто ж його побудує?» - спитаєте ви. Його не обов’язково будувати. Під такі цілі можна використовувати, скажімо, звичайний гараж, або сарайчики з усіляким мотлохом, які є. практично, в кожному дворі.
Впевнений, що в них можна буде виділити місце для велосипедів та візочків. Судячи з такого сарайчику, що стоїть в моєму дворі, там зберігається дійсно мотлох, який нема кому вивезти. Ми ще в дитинстві залазили в середину і переконувались у тому, що там знаходиться всіляке сміття і привиди. Щодо останнього я не впевнений.
Такий же сарайчик коло сусіднього будинку взагалі віддали під магазин. І нічого фатального не сталося. Отже, ці площі легко можна використати для збільшення комфорту мешканців.
У приміщеннях сарайчиків-гаражів можна встановити тримачі для велосипедів, а також, зберігати якісь інструменти для їхнього нетривалого ремонтування, поставити там спільний насос… Зайти в це приміщення можна буде за електронним ключем, таким, що використовується для домофонів. Незайвою буде і камера, аби підстрахуватися від крадіжок.
Знайдеться місце в цьому сарайчику і для традиційного двірницького приладдя. Воно може розміщатися на поличках над великами, чому ж пропадати місцю? А мітли та граблі можуть висіти на стінах, як мечі в музеях.
Ключовим питанням є те, а хто ж за це все візьметься? Сарайчик, певно, має належати громаді будинку, яка ним і розпоряджатиметься. Користуватись ним може й кілька будинків, аби велики та візочки вмістились. Утримання можна розділити між загальним бюджетом ОСББ/ЖБК та окремими внесками користувачів «гаражу». Вони входитимуть в оплату електронного ключа, напевно.
То ж, для втілення цієї штуки необхідний не лише креативний розум типу мого, а й наявність громади будинку, що має в своєму розпорядженні прибудинкову територію. Із цією думкую я заснув і мені до самого ранку снилося суспільство усміхнених відповідальних власників.
Напомним, что во многих европейских городах велосипед является не просто средством досуга, а занимает определённый достаточно существенный сегмент общественного городского транспорта. Одним из препятствий развитию велосипеда как массового транспорта у нас является проблема - а где, собственно, его хранить? Оставлять их на улице, хоть и пристёгнутыми, как в Германии или Голландии, не вариант - даже в этих странах велосипеды часто воруют, и можно только представить, что будет у нас. Но и необходимость ежедневно затаскивать его в квартиру по лестнице сильно сокращает количество желающих приобщаться к набирающему популярность течению.
Оригинал взят у ljutty в Лайфхак дворового масштабу
Якось мені вчергове не спалося, думав про свій багатостраждальний народ. Таке подекуди в мене буває, якщо переїм на ніч. Мучило мене питання наріжне, на якому один зі вирішальних стовпів якості життя покоїться.
В багатьох будинках планування не передбачає приміщення, в якому можна залишити візочки, або велосипеди… Так-так, саме ця думка не давала мені спокою. Це лише на перший погляд це може здатися дрібницею, адже якось живуть люди без всього цього, тримають велики в квартирах і якось особливо не страждають.
Але наявність такого приміщення - величезний плюс до комфорту проживання та задоволення життям. Відпадає необхідність щоразу тягати громіздкий візочок або не менш громіздкий велосипед на вулицю, займаючи всю кабіну ліфту. Треба кудись поїхати? Спускаєшся вниз і береш велосипед. Зручно! Але що тоді робити, якщо в під’їзді ледь вміщаються поштові скриньки? Куди втулити це приміщення, якому я раптом присвятив цілий допис?
Є ідеї використовувати для таких (і не лише таких) цілей підвали. Десь це дійсно буде вирішенням. Аби підвали підходили для цього. Єдине що - треба все-одно тягнути велосипед, або візочок з підвалу. Але це вже менша перешкода, ніж тягнути це приладдя з верхнього поверху. Тим більше, якщо в будинку відсутній ліфт.
Якщо є така можливість, можна виділити для "колесних потреб" кімнату з квартири на першому поверсі. Щоправда, анексувавши одну кімнату доведеться якось використати й інші. Віддати під офіс, наприклад, чи коворкінг, щоб будинкова громада отримувала кошти з оренди. Або використати під інші спільні потреби - такі, як сушіння білизни, чи для зборів мешканців, спільні заходи... Для цього, авжеж, потрібна зайва квартира на першому поверсі будинку.
Чи є ще якийсь спосіб подолати цю важливу проблему? Якщо нема місця в будинку, значить… воно знайдеться поза ним! Приміщення для візочків та велосипедів може знаходитись в окремому будиночку. Цей «гараж» має розташовуватись неподалік від самого будинку, у дворі. «Хто ж його побудує?» - спитаєте ви. Його не обов’язково будувати. Під такі цілі можна використовувати, скажімо, звичайний гараж, або сарайчики з усіляким мотлохом, які є. практично, в кожному дворі.
Впевнений, що в них можна буде виділити місце для велосипедів та візочків. Судячи з такого сарайчику, що стоїть в моєму дворі, там зберігається дійсно мотлох, який нема кому вивезти. Ми ще в дитинстві залазили в середину і переконувались у тому, що там знаходиться всіляке сміття і привиди. Щодо останнього я не впевнений.
Такий же сарайчик коло сусіднього будинку взагалі віддали під магазин. І нічого фатального не сталося. Отже, ці площі легко можна використати для збільшення комфорту мешканців.
У приміщеннях сарайчиків-гаражів можна встановити тримачі для велосипедів, а також, зберігати якісь інструменти для їхнього нетривалого ремонтування, поставити там спільний насос… Зайти в це приміщення можна буде за електронним ключем, таким, що використовується для домофонів. Незайвою буде і камера, аби підстрахуватися від крадіжок.
Знайдеться місце в цьому сарайчику і для традиційного двірницького приладдя. Воно може розміщатися на поличках над великами, чому ж пропадати місцю? А мітли та граблі можуть висіти на стінах, як мечі в музеях.
Ключовим питанням є те, а хто ж за це все візьметься? Сарайчик, певно, має належати громаді будинку, яка ним і розпоряджатиметься. Користуватись ним може й кілька будинків, аби велики та візочки вмістились. Утримання можна розділити між загальним бюджетом ОСББ/ЖБК та окремими внесками користувачів «гаражу». Вони входитимуть в оплату електронного ключа, напевно.
То ж, для втілення цієї штуки необхідний не лише креативний розум типу мого, а й наявність громади будинку, що має в своєму розпорядженні прибудинкову територію. Із цією думкую я заснув і мені до самого ранку снилося суспільство усміхнених відповідальних власників.