Новорічна "благодійність"
Цікаво про що думають люди, везучи до дитячих будинків кілограми цукерок на новорічні свята. В канун Нового Року все оживає. Всі згадують про дітей-сиріт та дитячі будинки. Пузаті дядьки з великими коробками поспішають до нещасних сиріток. Потім вручають шоколадні подарунки з таким виразом обличчя немов рятують цих дітей від смерті. При чому, бачачи таких самих дядьок, які роблять те ж саме))) І так з року в рік. Ті ж самі дядьки, ті ж самі подарунки...
І все ж наче так просто. Зібрали кошти. Скупили пів Рошену. Відвезли це все і душа спокійна. Зробили гарну справу. Тепер до наступного Нового Року можна спокійно спати. Дитячі будинки і діти зі своїми проблемами лишились позаду.
Ну, а тут починається найцікавіше. Цукерок в результаті настільки багато, що ніхто навіть не може збагнути, що з ними робити. Дітям дають їх у майже необмеженій кількості. А як інакше? Приїде наступний “гість” і попитає, чому це у вас стільки подарунків, а ви їх дітям не даєте? А? Ці проблеми нікому не потрібні. Починають брати подарунки додому. О! Як так? Це ж дітям-сиротам! А ви отак... у них з роту та й додому...А викинути шкода, от і страждають діти. Животики болять, їсти не хочеться, поодинокі отруєння від кількості з’їдених цукерок. От наче і добро хотіли зробити, а вийшло як завжди... Як то кажуть, із-за дурної голови страждають ноги. Думати треба, панове, думати.
Чи хіба ж світ клином стає на цих цукерках? Скільки чудових зараз є речей, які можна подарувати дитині. Чи хоча б запитайте у директора закладу, що їм краще і корисніше придбати. Я, наприклад, ще не разу не зустрів директора дитячого будинку, який сказав би, щоб везли шоколадні подарунки. Навпаки, чуєш історії про як мінімум 15-20 пакунків на кожну дитину. От візьміть і самі спробуйте з’їсти 15 кг шоколаду за один тиждень. Ну що? Не з легких задача? Так отож!
І пам’ятайте, благодійність повинна бути розумна...
І все ж наче так просто. Зібрали кошти. Скупили пів Рошену. Відвезли це все і душа спокійна. Зробили гарну справу. Тепер до наступного Нового Року можна спокійно спати. Дитячі будинки і діти зі своїми проблемами лишились позаду.
Ну, а тут починається найцікавіше. Цукерок в результаті настільки багато, що ніхто навіть не може збагнути, що з ними робити. Дітям дають їх у майже необмеженій кількості. А як інакше? Приїде наступний “гість” і попитає, чому це у вас стільки подарунків, а ви їх дітям не даєте? А? Ці проблеми нікому не потрібні. Починають брати подарунки додому. О! Як так? Це ж дітям-сиротам! А ви отак... у них з роту та й додому...А викинути шкода, от і страждають діти. Животики болять, їсти не хочеться, поодинокі отруєння від кількості з’їдених цукерок. От наче і добро хотіли зробити, а вийшло як завжди... Як то кажуть, із-за дурної голови страждають ноги. Думати треба, панове, думати.
Чи хіба ж світ клином стає на цих цукерках? Скільки чудових зараз є речей, які можна подарувати дитині. Чи хоча б запитайте у директора закладу, що їм краще і корисніше придбати. Я, наприклад, ще не разу не зустрів директора дитячого будинку, який сказав би, щоб везли шоколадні подарунки. Навпаки, чуєш історії про як мінімум 15-20 пакунків на кожну дитину. От візьміть і самі спробуйте з’їсти 15 кг шоколаду за один тиждень. Ну що? Не з легких задача? Так отож!
І пам’ятайте, благодійність повинна бути розумна...