(no subject)
найкраще в сні.
Зловила себе на думці, що останній тиждень живу снами. Що сниться? А те, що все добре, сниться життя, якісь буденні дурниці, але є всі і це добре :) якось живу тими снами. Хоча й боюсь засинати, бо боюсь кошмарів. Важко й страшно від такого, а ще потім боляче.
Добре жити снами, якщо вони приємні, це так чудово та легко :)
Але з часом стає важко відрізнити реальність від сну, починаєш путатись в тому що ж було насправді і що є.. От прокидаєшся, ніби прожив якийсь час, а насправді спав. Важко оговтатись тоді..
Хоча все навколо скидається на страшний сон, з якого хочеться тільки скоріше прокинутись і щоб все було так же, як до того коли заснув, а це все просто було жахіттям..
нарешті вийшла на вулицю. Я вже й забула як виглядає сніг. він мені не снивня) улюблена пора. А в мене такої нема..
Трохи полегшало від тієї завірюхи. А так само мело минулого року в Будапешті :) А ми ненормальні бігли в 6 ранку в термальних копальнях в треках і купальниках намагаючись знайти вхід в ті купальні :) Та не знайшли, і щоб не змерзнути залізли в басейн.. 6 ранку, на вулиці темно, 30 січня здається, а ми в басейн залізли, піднімаєш погляд в небо, а на тебе паде такий же як зараз пушистий та лапатий сніг.. але він до тебе не долітає, бо тане від того, що в басейні +38 :) Дивовижні спогади, правда без фото.. фото ми мали зробити наступного разу. вже не зробиимо.
переглядала фото, в мене такі величезні архіви) трохи сортувала їх.. такі щасливі) 2012, ех це літо не забутнє.. та все не забутнє.. а зараз найбільш реальними є сни, добрі і щасливі сни :)
Зловила себе на думці, що останній тиждень живу снами. Що сниться? А те, що все добре, сниться життя, якісь буденні дурниці, але є всі і це добре :) якось живу тими снами. Хоча й боюсь засинати, бо боюсь кошмарів. Важко й страшно від такого, а ще потім боляче.
Добре жити снами, якщо вони приємні, це так чудово та легко :)
Але з часом стає важко відрізнити реальність від сну, починаєш путатись в тому що ж було насправді і що є.. От прокидаєшся, ніби прожив якийсь час, а насправді спав. Важко оговтатись тоді..
Хоча все навколо скидається на страшний сон, з якого хочеться тільки скоріше прокинутись і щоб все було так же, як до того коли заснув, а це все просто було жахіттям..
нарешті вийшла на вулицю. Я вже й забула як виглядає сніг. він мені не снивня) улюблена пора. А в мене такої нема..
Трохи полегшало від тієї завірюхи. А так само мело минулого року в Будапешті :) А ми ненормальні бігли в 6 ранку в термальних копальнях в треках і купальниках намагаючись знайти вхід в ті купальні :) Та не знайшли, і щоб не змерзнути залізли в басейн.. 6 ранку, на вулиці темно, 30 січня здається, а ми в басейн залізли, піднімаєш погляд в небо, а на тебе паде такий же як зараз пушистий та лапатий сніг.. але він до тебе не долітає, бо тане від того, що в басейні +38 :) Дивовижні спогади, правда без фото.. фото ми мали зробити наступного разу. вже не зробиимо.
переглядала фото, в мене такі величезні архіви) трохи сортувала їх.. такі щасливі) 2012, ех це літо не забутнє.. та все не забутнє.. а зараз найбільш реальними є сни, добрі і щасливі сни :)