Цей пост винятково для української аудиторії, тому наразі без перекладу.
Люди, я вас благаю, якщо ви звикли у повсякденному житті спілкуватися російською, не треба демонструвати свою відданість країні спробами внЄзапно перейти на українську. Той суржик, який починає литися з російськомовних вуст, не викликає поваги, на яку ви очікуєте. Він лиш зайвий раз нагадує про пана Азірова. Ви смієтеся з його вимови, а самі припускаєтеся не менш кумедних помилок. Не думайте, що мати вимову без акценту - означає володіти мовою. Таку кількість русизмів, яка звучить сьогодні у патріотичнім запалі, я давно не чула! Як приклад: ви не можете ходити по вулицям, говорити по-українськи і гарно виглядати у вікно! Ви можете ходити вулицями, говорити українською і лише тоді матимете гарний вигляд в очах людей, тямущих в українській мові.
Якщо ви так умієте - ласкаво просимо! А поки ви плутаєте захоплюючий (той, що насильно захоплює) і захопливий (цікавий) - краще не треба, бо я вже знаю купу людей, яких цікаві книжки у фізичний полон захопили.