Jul 15, 2010 12:56
Карочє.
Третій день у нас на коридорі дядечкі в синіх комбінезонах тягають туди-сюди і запихують під паталок мотки синього кабелю. І оце значить скіко я хожу, то стіко шпортаюсь своїми каблами за тамткі мотки. Дядечкі канєшно ігріво шуткують і залицяюця.
І вот значить сьогодня зранку заходить один із дядечок в кабінет до нас і такий каже - ми значить усьо вже запихали і ви не будете більше спатикаця, і вот вам вопше от нас подарок,шоби ви на нас не сердились. І тицяє такий невеликий моток тамтого кабелю. Каже такий - можете скакалку зробити,можете к інтернету падключится. Ну пасіба, кажу.
І тут значить приходить невдовзі каллєга. Тіко із отпуску на Родосі повернулась. І приносить значить всім сувеніри - тіпа натуральне мило з оливковою олією.
Мораль сєй басні какова.
Мені подарували шнурок і мило.
Ето знак навєрно:)
штирлиц насторожился,
запісь дюни