і все.
Я щаслива. Лежу тихесенько у спальні, ворушиться лише моя права рука, ліва аж трохи заніміла, аби не розбудити маму, яка спить у вітальні. Відновила пароль у ЖЖ. Перечитала мої previous entries. Губи дещо кривить усмішка. І я непристойно щаслива. І егоїстична. А ви, люди, чуйте! Щастя - тут і зараз. У цьому смартфоні, який дозволив мені прочитати Його відповідь. Як я Вас люблю, любий мій Є.В.!