В школі читала повість
Василя Барки "Жовтий князь" , зараз перечитала. Раджу!
Повість розповідає про страшний час для українців - голод 32-33 років.
Автор намагався бути у повісті якомого більш об"єктивним і правдивим, тому що сам це пережив.
Наскільки моторошно читати, про те, що колись не було чого їсти... і причому не тому, що не врожай, а тому що все це забирали - все до останнього шматочка і краплинки!!!!
Цікаві факти дізналась перечитуючи спогади і інших хто пережив Голодомор - кордон з Росією добре охороняли і не давали звідти завозити будь що їстівне, а солдати якщо бачили хоча б навіть колосок в руках у дитини - одразу розстрілювали...
Це страшно, скажу чесно.... все що Василь Барка описує в повісті теж страшно читати і розуміти, що таке було... було з нашим народом, з нашими предками...
І нехай мені потім хтось скаже, що Голодомор 32-33 не був геноцидом українського народу...
п.с. після прочитаного розумієш наскільки всі люди навколо насправді щасливі, і що всі ті проблеми з якими щодня зіштовхуєшся - ніщо в порівнянні з тим, коли тобі немає чим прогудувати себе та свою сім"ю!!!!