Прекращение огня? нуну....

Sep 05, 2014 23:29

Оригинал взят у saracinua в Прекращение огня? нуну....
Як його звуть - невідомо. Замість імені просив дати позивний - «Шахтар». Чоловіку вже за п'ятдесят. Жив в передмісті Луганська. Роботяга, останні 25 років колов вугілля. Каже, коли регіон захопили бойовики, до нього прийшли кавказькі найманці. За старшого був чеченець по кличці Борода. Запропонували вступити в ополчення. Шахтар відмовився. Тоді, чеченці витягли його на вулицю, роздягнули, били нагайкою. Потім перейшли на родичів. Більше - жодних подробиць. Шахтар - здоровий, міцний мужик - зривається. Сльози люті. Єдине, що каже - син, невістка і внучка (дівчинці був рік і дев'ять місяців) мертві. Будинок згорів. Шахтар вибирався з Луганська два тижні. Один. Лісами. Полями. Попутками. Добрався до Харкова. Записався в добровольці. Місяць тренувань і буде проситися на передову. Ще раз хоче дати позивний - «Шахтар». Звичайний роботяга. Він шукатиме Бороду.



террор, Россия, Луганск

Previous post Next post
Up