З
Відня до Братислави півтори години автобусом і жодних кордонів. Наче і відстань невеличка, але вже все по-іншому:) І євро не приймають і тітонька-касир на автовокзалі переходить на російські мову замість англійської :)
Варіантів два - сідати прямо зараз в прямий автобус Братислава - Ужгород и завтра вранці в Україні, чи погуляти до пізнього вечора Братиславою і їхати нічним автобусом до Кошице, а звідти автобусом або електричкою в Ужгород (в Ужгороді потяг на Київ о 3-ій дня). Стикування на всіх пунктах дуже стрьомне і за день віза закінчується, але думка про те, що Кошіце - це вже майже кордон, на чомусь та доберемось до України, перемагає :)
Тому пару годин на Братиславу:)
[02] З погодою нам "пощастило". +34 (і це 7-ма вечора) і жодних опадів. І так вже третій день (Мілан, Венеція). Дуже хочеться прийняти холодний душ :)))
[03] До речі, про "літній випродаж". В червні знижки в магазинах були тільки у Відні, а в інших країнах лише невеличкі натякі на розпродаж.. :)
[04] Чоловіча перукарня?
[05] Кольорові будиночкі на головній площі Братислави (Hlavné námestie)
[06] Міська ратуша
[07]
[08]
[09] Nový Most через Дунай. Раніше називався Міст SNP (Slovenské národné povstanie)
[10]
[11] Slovenské národné divadlo. Дівадло - це театр:)
[12] Захід сонця і будівля готелю Radisson SAS:)
[13]
[14] І фонтан поруч з готелем. Світиться різними кольорами
[15]
[16] А ще в Братиславі пам"ятників багато. Дехто, схожий на Ейнштейна, насправді, виявився Július Satinský, відомий словацький актор та поет
[17] "Pozor! Man at work." Увага, працює людина. Такий знак поруч стоїть:)
[18] В інтернеті цю скульптуру всі підписують як "Schone Naci statue on Sedlarska street". Що таке "Schone Naci" - невідомо :)
Місцевих грошей (тоді в Словаччині ще крони ходили) не міняли, квитки купували карткою і в супермаркеті також карткою розраховувались. Євро приймали не дуже охоче, тільки паперові, але в місцевому Макдональдсі у нас погодились прийняти монету в 1 євро. Це виявилась кола 0,5 л., яка коштувала 32 крони (в той час як курс був 1 до 30) :-)
До речі про супермаркет. Зайшли ми в Лотус Теско, величезний, а за плечима рюкзак, вже важкий від різних подарунків, обновок та австрійського пива:) Хочемо це все здати в камеру схову в магазині, а охоронець каже - немає камери, проходьте так, нічого страшного, що у вас там всередині щось є. Круто.. В наших Сільпо б так..
Всі фото з подорожі:
http://katatonia-82.livejournal.com/tag/europe2008