Marseille - 17.06.2008
Після Барселони рушаємо до Франції, на Лазурний берег, але перед цим невеличка зупинка у Марселі (Марсель хоч і є столицею провінції Provence-Alpes-Côte d'Azur, але це ще не той Côte d'Azur):)
Ось тут вже постає Франції у всій своїй красі - твою англійську мову не зовсім розуміють, або, скоріше, зовсім не розуміють:), А чоловіки мають звичку цілуватись між собою при зустрічі!
І ще тут є французька залізниця! Ооо, це страшна річ:) З її допомогою зупинка в Марселі була трішки довшою, ніж планувалось. Але про це пізніше:)
Як же я помилявся, коли гадав, що Марсель не вартий уваги і мені тут не сподобається! Зовсім навпаки! По-справжньому французьке місто (за величиною - третє у Франції, після Парижа та Ліона, а за віком - вважається найстаршим - засновано бл.600 р. до н.е.). Без пантовості та вичурності, яка присутня в Ніцці та Канах, але зі своїм неповторним колоритом. До того ж тут здавна відомий (і один з найбільших в Європі) морський порт. А ще цими вуличками ганяв Данієль на своєму таксі:) Ну, напевно не старим містом, але фільм всеодно треба буде передивитись, можливо знайду знайомі місця :))
На першій фото вигляд на Марсель з оглядового майданчику біля залізничного вокзалу (Saint-Charles railway station), звідки видно майже все місто!
[02] Тут же поруч тусуються ось такі товсті чайки:)
[03]
[04] Ще один вигляд того самого Афінського бульвару (boulevard d'Athènes)
[05] Церква L'Église des Réformés. Оскільки я "же не парль па франсе", то не знаю як це перекладається:))
[06] Хм.. забув де саме це фоткалось і не знаю, що за монумент..
[07] Місцевий ринок. Тут напевно були найдешевші сезонні фрукти, що ми бачили в Європі (ну, окрім, напевно, Португалії:)). А ще тут великий вибір оливок та маслин! десь по 3 євро за кіло :)
[08] І риба! Куди ж без риби в Марселі:)
[09]
[10] Це одна з центральних та найвідоміших вулиць, La Canebiere. І вихід на набережну. Тут якраз проходила якась демонстрація. Чи забастовка. Можливо навіть залізничників:)
[11]
[12] ням-ням!!
[13]
[14] сябачка:)
[15] !!
[16] Там на горі видніється Базиліка Notre Dame de la Garde. Вважається однією з візитних карток та символом Марселя. Як і замок Іф (Château d'If), який розташований в парі кілометрів від Марселя. За браком часу не були ні в НотрДамі, ні в замку Іф..
[17] Порт
[18] Rue de Bonnetene. Хе-хе, під цими деревами і ми сиділи, їли сир та оливки і закушували виноградом:)
[19]
[20]
[21]
[22]
[23]
[24]
[25] Все що було вище - це вулички, що ведуть до ще одного символу Марселя. Cathédrale de la Major. Цей Кафедральний собор в ясну погоду видно далеко з моря!
[26] Величезний. Щоб сфотографувати слід далеко відійти:)
[27] Ліворуч Форт Saint-Jean
[28]
[29]
[30] Далі піпл!:))
[31]
[32]
[33]
[34] Трамвай
[35] Картинки на стінах!
[36] Ще одна тріумфальна арка!
[37] На горі - та сама залізнична станція Saint Charles
[38] Французької мовою станція - це Гаре (Gare). А залізниця - SNCF. Іноді пишуть просто SNCF. Тим, хто не знає - здогадатись, що це вокзал дуже важко!:)
[39] Ну і найцікавіше:) Якраз 17 червня французька залізниця влаштувала невеличкий страйк (для них це звичне явиче). Потяги типу TER (тобто регіональні, типу наших електричок) не ходили, а ходили тільки більш модні потяги (типу експрес). В принципі, дізнатись про існування цього страйку було не дуже просто, але зрештою в довідковій службі знайшовся англомовний чувак, який це все розповів. І навіть натякнув, як нам дістатись Ніцци дешевше. Для цього треба купити в автоматі квиток на електричку, а потім він проставить на квитку відповідну печатку, яка дозволяє з таким квитком їхати в потягах-експрес (автомати ж не знають, що страйк!) Легко сказати:) Автомати ж по продажу квитків також французькі! :) І справа навіть не в мові:)) Автомати ці є двох типів, одні - регіональні, а інші - для решти квитків. Але перші автомати приймають тільки МОНЕТИ (один квиток коштує близько 32 євро. Де я стільки монет наберу?:))) А інші автомати - приймають тільки кредитні картки. Але не ті, що з магнітною полосою, а ті що з чіпом (я навіть підозрюю, що там діють тільки францізькі чіпи, але перевірити не вдалось). Короче ці варіанти відпали. Довелось йти до каси.
Простояли трішки в черзі, знайшли дівчинку яка спік інгліш, розповіли куди треба, вона нам порадила найближчий потяг TER. Ми ще раз перепитали, цей потяг точно актуальний, його не скасовано через страйк, запевнила, що ні. Вибила квитки. Ну, окей:)
Далі пішли гуляти містом, за пару годин повернулись на вокзал - а потяга в розкладі і немає! Почали розбиратись, знову довідкова, яка цього разу позвала начальника станції (справжній француз! Англійської не розуміє, зате велика балаболка і любитель цілуватись зі всіма стрічними знайомими жінками!) Забрав він у нас квитки і повів знову до каси. Проходячи повз каси намагались йому кивати на цю тупу дівчину, що продала нам квиток на неіснуючий потяг, але він не звертав уваги, підійшов до першої вільної каси і попросив касира вибити для нас два квитки на найближчий потяг до Ніцци, ще й в 1-му класі:) Ось так:)
[40] Через деякий час вже сиділи в потягу на Ніццу. Добре те, що добре закінчується:)) А якщо б вони страйкували по-справжньому?:)
[41]
[42] Той самий вокзал (дуже красивий!) і ті самі автомати по продажу квитків (жовтенькі ліворуч)
PS. Про поцілунки:) Є у французів така звичка (у чоловіків в тому числі), при зустрічі вітатися поцілунками. Ну, це не зовсім поцілунок - вони два рази торкаються один одного щоками, а губами голосно роблять "Чмок". Але виглядає класно:)
Всі фото з подорожі: http://katatonia-82.livejournal.com/tag/europe2008
PPS. Sur la Canebière...
Ось тут вже постає Франції у всій своїй красі - твою англійську мову не зовсім розуміють, або, скоріше, зовсім не розуміють:), А чоловіки мають звичку цілуватись між собою при зустрічі!
І ще тут є французька залізниця! Ооо, це страшна річ:) З її допомогою зупинка в Марселі була трішки довшою, ніж планувалось. Але про це пізніше:)
Як же я помилявся, коли гадав, що Марсель не вартий уваги і мені тут не сподобається! Зовсім навпаки! По-справжньому французьке місто (за величиною - третє у Франції, після Парижа та Ліона, а за віком - вважається найстаршим - засновано бл.600 р. до н.е.). Без пантовості та вичурності, яка присутня в Ніцці та Канах, але зі своїм неповторним колоритом. До того ж тут здавна відомий (і один з найбільших в Європі) морський порт. А ще цими вуличками ганяв Данієль на своєму таксі:) Ну, напевно не старим містом, але фільм всеодно треба буде передивитись, можливо знайду знайомі місця :))
На першій фото вигляд на Марсель з оглядового майданчику біля залізничного вокзалу (Saint-Charles railway station), звідки видно майже все місто!
[02] Тут же поруч тусуються ось такі товсті чайки:)
[03]
[04] Ще один вигляд того самого Афінського бульвару (boulevard d'Athènes)
[05] Церква L'Église des Réformés. Оскільки я "же не парль па франсе", то не знаю як це перекладається:))
[06] Хм.. забув де саме це фоткалось і не знаю, що за монумент..
[07] Місцевий ринок. Тут напевно були найдешевші сезонні фрукти, що ми бачили в Європі (ну, окрім, напевно, Португалії:)). А ще тут великий вибір оливок та маслин! десь по 3 євро за кіло :)
[08] І риба! Куди ж без риби в Марселі:)
[09]
[10] Це одна з центральних та найвідоміших вулиць, La Canebiere. І вихід на набережну. Тут якраз проходила якась демонстрація. Чи забастовка. Можливо навіть залізничників:)
[11]
[12] ням-ням!!
[13]
[14] сябачка:)
[15] !!
[16] Там на горі видніється Базиліка Notre Dame de la Garde. Вважається однією з візитних карток та символом Марселя. Як і замок Іф (Château d'If), який розташований в парі кілометрів від Марселя. За браком часу не були ні в НотрДамі, ні в замку Іф..
[17] Порт
[18] Rue de Bonnetene. Хе-хе, під цими деревами і ми сиділи, їли сир та оливки і закушували виноградом:)
[19]
[20]
[21]
[22]
[23]
[24]
[25] Все що було вище - це вулички, що ведуть до ще одного символу Марселя. Cathédrale de la Major. Цей Кафедральний собор в ясну погоду видно далеко з моря!
[26] Величезний. Щоб сфотографувати слід далеко відійти:)
[27] Ліворуч Форт Saint-Jean
[28]
[29]
[30] Далі піпл!:))
[31]
[32]
[33]
[34] Трамвай
[35] Картинки на стінах!
[36] Ще одна тріумфальна арка!
[37] На горі - та сама залізнична станція Saint Charles
[38] Французької мовою станція - це Гаре (Gare). А залізниця - SNCF. Іноді пишуть просто SNCF. Тим, хто не знає - здогадатись, що це вокзал дуже важко!:)
[39] Ну і найцікавіше:) Якраз 17 червня французька залізниця влаштувала невеличкий страйк (для них це звичне явиче). Потяги типу TER (тобто регіональні, типу наших електричок) не ходили, а ходили тільки більш модні потяги (типу експрес). В принципі, дізнатись про існування цього страйку було не дуже просто, але зрештою в довідковій службі знайшовся англомовний чувак, який це все розповів. І навіть натякнув, як нам дістатись Ніцци дешевше. Для цього треба купити в автоматі квиток на електричку, а потім він проставить на квитку відповідну печатку, яка дозволяє з таким квитком їхати в потягах-експрес (автомати ж не знають, що страйк!) Легко сказати:) Автомати ж по продажу квитків також французькі! :) І справа навіть не в мові:)) Автомати ці є двох типів, одні - регіональні, а інші - для решти квитків. Але перші автомати приймають тільки МОНЕТИ (один квиток коштує близько 32 євро. Де я стільки монет наберу?:))) А інші автомати - приймають тільки кредитні картки. Але не ті, що з магнітною полосою, а ті що з чіпом (я навіть підозрюю, що там діють тільки францізькі чіпи, але перевірити не вдалось). Короче ці варіанти відпали. Довелось йти до каси.
Простояли трішки в черзі, знайшли дівчинку яка спік інгліш, розповіли куди треба, вона нам порадила найближчий потяг TER. Ми ще раз перепитали, цей потяг точно актуальний, його не скасовано через страйк, запевнила, що ні. Вибила квитки. Ну, окей:)
Далі пішли гуляти містом, за пару годин повернулись на вокзал - а потяга в розкладі і немає! Почали розбиратись, знову довідкова, яка цього разу позвала начальника станції (справжній француз! Англійської не розуміє, зате велика балаболка і любитель цілуватись зі всіма стрічними знайомими жінками!) Забрав він у нас квитки і повів знову до каси. Проходячи повз каси намагались йому кивати на цю тупу дівчину, що продала нам квиток на неіснуючий потяг, але він не звертав уваги, підійшов до першої вільної каси і попросив касира вибити для нас два квитки на найближчий потяг до Ніцци, ще й в 1-му класі:) Ось так:)
[40] Через деякий час вже сиділи в потягу на Ніццу. Добре те, що добре закінчується:)) А якщо б вони страйкували по-справжньому?:)
[41]
[42] Той самий вокзал (дуже красивий!) і ті самі автомати по продажу квитків (жовтенькі ліворуч)
PS. Про поцілунки:) Є у французів така звичка (у чоловіків в тому числі), при зустрічі вітатися поцілунками. Ну, це не зовсім поцілунок - вони два рази торкаються один одного щоками, а губами голосно роблять "Чмок". Але виглядає класно:)
Всі фото з подорожі: http://katatonia-82.livejournal.com/tag/europe2008
PPS. Sur la Canebière...