Ох скільки я тут всього написав!!!
Як і обіцяв - розповідь про подорож до Львова і не тільки!
Colourful world
Значить суть цього всього - це є невеличкий проект, так званий Visibility visit, метою якого було зібратись попередньо невеликою групою, відвідати Київ, Львів та Карпати, обговорити, продумати та підготувати підґрунтя для майбутнього, вже великого проекту молодіжного обміну (Youth exchange), який буде восени.
Організатором виступає Україна.
Були представники Латвії, Литви, Білорусі ну і, звісно, України.
Мова спілкування - англійська, але з білорусами ми спілкувались російською, а то й навіть більше - вони українську розуміли добре. Як я і гадав - англійську я знав найгірше серед всіх, але вже ввечері першого дня (ще в потягу) розумів майже 90% того що розмовлялось англійською. Особливо коли тема стосувалась політики (ну як же без Ющенка,...), та інших таких загальних тем.
Більше, звісно, намагався мовчати, (ну, як в тому прислів"ї). Якщо щось потрібно було запитати, то користувався набором російських та англійських слів:) в принципі спільну мову знаходили завжди. Складніше було з литовцями, але й вони мій незвязаний (іноді) набір англійських слів розуміли, так що в цьому плані все ок! :)
Почалося все з того, що в п"ятницю о 13-50 мені зателефонували на мобільний і повідомили що квитки до Львова є тільки на потяг о 15-37!!!!(хоча планували на 22-00). За 10 хв дістався роботи (з обіду) не знаю як встиг зробити всі справи, домовитись з начальником, домовитись за об"єктив (що мені його підвезуть на вокзал (це мені коштували того, що ця людина на мене образилась трішки)), домовитись за авто.., але о 14-15 вийшов з роботи та сів в таксі.
Маршрут був такий: бульв.Дружби народів - Троєщина - Вокзал. + мені треба ще речі зібрати вдома. На все про все півтори години... (хто в темі - той зрозуміє всю склідність ситуації)
Надії що встигну було не дуже багато, враховуючи ще й те, що таксист мене попередив про пробки, які бувають в центрі, в п"ятницю...
Але, скажемо так, Шумахер в порівняні з цим водієм відпочиває.. З Троєщини ми виїхали о 14-43, а на вокзалі я був о 15-02
(!!!!)
[#01]
Львів нас зустрів не дуже привітно - сильний туман та маленький дощик. А закриті в цю пору всі кафе ще більше якось настрій псували... Але за допомогою нашого знайомого-львівянина [#06] (велика йому подяка за це і взагалі за те що з нами гуляв по Львову) ми знайшли одну невеличку кафешку в якій трішки перекусили і відправились в центр міста.
[#02]
[#03]
[#04]
Треба зазначити, що така погода була не довго, години до дев"ятої. І надалі, назло всім сипоптикам, погода була сонячною та теплої (дощик в одному місці по дорозі в гори та туман вранці наступного дня там же в горах, не рахується!)
Перша "зупинка" - біля опери. Для розминочки було запроновано побігати по проспекту Свободи та повиспитувати у перехожих які-небудь українські казки, легенди,... або, хоча б анекдоти. Мені, звісно, слід було це все фоткати))
Особлива сподобалась одна дівчина (я про інше), яка люб"язно погодилась розповісти нам казки, витратила на нас хвилин 20, розповіла штук 10 казок, а потім так з благаючим поглядом "ви не проти якщо я вже піду, а то в мене зараз іспит"
[#05] Вищезгадана дівчина
[#06] Наш знайомий зі Львова. А ну, місцеві, може хтось його знає?
[#07] "Ukrainська народна казка"
[#08]
Ну, короче, було весело, на загал з завданням впорались, хоча знайти молодь о 9-ій ранку в суботу в місті було не так вже й легко (як показала статистика в основному тільки молодь відгукувалась на наші прохання)
Ліричний відступ: В тому що Львів велике село ми ще раз вкотре переконались: телефонує rysika, питає де ви зараз - кажу - біля Опери! - О, а я якраз зараз там буду проїзджати на трамваї! Ну де б ще нам зустрітись?? :)) А от Юрчика побачити не довелось - в суботу він був зайнятий, а в неділю в самому Львові я був хвилин 40 (і ті - в ресторані на вокзалі)
[#09] То Рися махає ручкою там :)
Далі, в принципі все доволі звично. Знову ж такі подорож місто, кав"ярня ("Золотий дукат"), привітні люди, які постійно намашались запитати "Звідки ви". Слово Прибалтика викликало в них, напевно, повагу, або просто цікавість та задоволення від того що до їхнього міста приїхали усміхнені молоді люди (зі сторони то так виглядало:)))
[#10]
[#11]
Друге завдання було знайти якесь визначене місце (в даному випадку то був ресторан (не памятаю назви, але класний)). Була карта (верніше то краще назвати маршрут з рисочками та стрілочками). З цим, в принципі, не без допомоги Василя, також впорались, але побігали добряче:)) А стосовно ресторану - так ціни я вам скажу.. - Київ відпочиває. Ну хіба ви наїстесь (гарно так, що аж про їжу думати не хочеться) за 30-35 грн десь в Києві. Причому не якийсь там фастфуд, а класний ресторан з чемним офіціянтом та всім іншим сервісом!! :)
[#12]
[#13]
[#14] Що за мужик, хто знає?
[#15]
Далі на нас чекав мікроавтобус (не маршрутка, а комфортний Пежо!) і дорога в Славське!!!
Дві години - і ми в горах!! Оооо!!!
[#16] Вигляд з автобусу
Котедж в якому ми жили - Ооо, то словами не розказати ні чим іншим не описати!!)))
Ще ввечері встигли в гори трішки прогулятись! Здорово!!!
[#17] Знайдіть зайві ноги :)
[#18]
[#19] Он той, праворуч, з зеленою кришой - то наш!
[#20]
[#21]
І сніг там навіть ще є. Кататись на ньому наврядчи вже можливо, але в сніжки ми пограли трохи! :)
[#22]
[#23]
[#24]
А потім, по поверненню вечеря яка була. УУУ. Ні, ну не можна ж нас так годувати. Борщ з пампушками, і друге і салати і.. короче ви зрозуміли :)
Після цього якраз настав момент задля чого ми всі зібрались - тобто обговорення створення того проекту що буде восени. Довгенько так сиділи. Особливо стійкі полягала спати десь о 2-ій, пів на третю! :)
[#25]
Окрім двох людей всі запевнили один одного що завтра о 5-30 прокидаємось як штики і йдемо зістрічати схід сонця. Ну, взагалі то, десь так о 5-30 (+-) мобільні телефони верещали у всіх досить сильно...(тіпа будільнікі), але в гори пішло тілько троє людей :) Ну а всі інші нехаю кусають лікті, що пропустили таку красу!! :)
[#26]
Самий кейф - то коли ти знаходишся не в тумані, а НАД туманом.. а він так тихенько сповзається десь там внизу, і пташки тихесенько співають, річка внизу шумить (річка Опір) і більш ніяких звуків...
[#27]
[#28]
А ще ці пташки не тільки співають, а прямо перед нами літають та пригають по землі і в цю мить звук затвору мого фотоапарату просто як постріл, такий гучний. Але нікої шкоди він цій пташці не робить. Навіть навпаки!
[#29]
[#30] Орнітологи, ку-ку? Що за пташка?
[#31]
[#32] !!!!
[#33] Власне будиночок, крупним планом. Короче, без коментарів - там в середині треба побувати!!
Як ви зрозуміли, по приходу вниз, на нас вже майже чекав смачний сніданок (такий доволі европейський (тобто легкий) - млинці (зі сметаною та джемом) та чай)
[#34]
А далі ще було катання на конях. Знову ж таки - вперше на конях покатався (мається на увазі самостійно, а не коли хтось водить за вуздечко(?). Якщо у декого боліли ноги від піднімання в гори та прогулянок довжиною не в один кілометр, то в мене цього не було. В боліло дещо інше. Після катання верхи (ну, ви зрозуміли) :))
[#35] Вперед!!! (я - праворуч!)%)
[#36]
[#37]
Ех, як погано що у нас потяг о 15-40.. Вже треба повертатися до Львова... А як же тут суперово було, маю неймовірне бажання повернутись сюди як мінімум ще раз!!
[#38] На львівському вокзалі
Якщо в Києві дехто прибіг за 3 хвилини до відправлення потягу, до тут ми вибігали з ресторану на вокзалі за 7 хвилин до потягу :)
Ну нічо, встигли!! :))
Власне, в Києві ми дістались додому вже без особливих пригод, а вчора у гостей ще була доволі прикольна і насичена програма в Києві, але я, як відомо вже був на роботі.. Але після роботи все ж встиг під"їхати на автовокзал, попрощатись!!
[#39] Київ - Рига, Київ - Вільнюс
[#40]
Все ж такі кльові були вихідні!!
Варто подякувати організаторам що запросили, а головне витягли мене. Знаєте який був настрій в пятницю, о 14-00.. Ооо. А синоптикі що передавали?? Ну взагалі думав нічого не вийде з тої задумки. Але ж вийшло. Та ще й як!!!
Чого і вам бажаю!
© 16-19 квітня 2005
PS. ЖЖшники - вони всюди!
PS2. Ще фото звідти:
http://www.livejournal.com/users/katatonia_82/168199.html
http://www.livejournal.com/users/katatonia_82/169367.html
Colourful world
Значить суть цього всього - це є невеличкий проект, так званий Visibility visit, метою якого було зібратись попередньо невеликою групою, відвідати Київ, Львів та Карпати, обговорити, продумати та підготувати підґрунтя для майбутнього, вже великого проекту молодіжного обміну (Youth exchange), який буде восени.
Організатором виступає Україна.
Були представники Латвії, Литви, Білорусі ну і, звісно, України.
Мова спілкування - англійська, але з білорусами ми спілкувались російською, а то й навіть більше - вони українську розуміли добре. Як я і гадав - англійську я знав найгірше серед всіх, але вже ввечері першого дня (ще в потягу) розумів майже 90% того що розмовлялось англійською. Особливо коли тема стосувалась політики (ну як же без Ющенка,...), та інших таких загальних тем.
Більше, звісно, намагався мовчати, (ну, як в тому прислів"ї). Якщо щось потрібно було запитати, то користувався набором російських та англійських слів:) в принципі спільну мову знаходили завжди. Складніше було з литовцями, але й вони мій незвязаний (іноді) набір англійських слів розуміли, так що в цьому плані все ок! :)
Почалося все з того, що в п"ятницю о 13-50 мені зателефонували на мобільний і повідомили що квитки до Львова є тільки на потяг о 15-37!!!!(хоча планували на 22-00). За 10 хв дістався роботи (з обіду) не знаю як встиг зробити всі справи, домовитись з начальником, домовитись за об"єктив (що мені його підвезуть на вокзал (це мені коштували того, що ця людина на мене образилась трішки)), домовитись за авто.., але о 14-15 вийшов з роботи та сів в таксі.
Маршрут був такий: бульв.Дружби народів - Троєщина - Вокзал. + мені треба ще речі зібрати вдома. На все про все півтори години... (хто в темі - той зрозуміє всю склідність ситуації)
Надії що встигну було не дуже багато, враховуючи ще й те, що таксист мене попередив про пробки, які бувають в центрі, в п"ятницю...
Але, скажемо так, Шумахер в порівняні з цим водієм відпочиває.. З Троєщини ми виїхали о 14-43, а на вокзалі я був о 15-02
(!!!!)
[#01]
Львів нас зустрів не дуже привітно - сильний туман та маленький дощик. А закриті в цю пору всі кафе ще більше якось настрій псували... Але за допомогою нашого знайомого-львівянина [#06] (велика йому подяка за це і взагалі за те що з нами гуляв по Львову) ми знайшли одну невеличку кафешку в якій трішки перекусили і відправились в центр міста.
[#02]
[#03]
[#04]
Треба зазначити, що така погода була не довго, години до дев"ятої. І надалі, назло всім сипоптикам, погода була сонячною та теплої (дощик в одному місці по дорозі в гори та туман вранці наступного дня там же в горах, не рахується!)
Перша "зупинка" - біля опери. Для розминочки було запроновано побігати по проспекту Свободи та повиспитувати у перехожих які-небудь українські казки, легенди,... або, хоча б анекдоти. Мені, звісно, слід було це все фоткати))
Особлива сподобалась одна дівчина (я про інше), яка люб"язно погодилась розповісти нам казки, витратила на нас хвилин 20, розповіла штук 10 казок, а потім так з благаючим поглядом "ви не проти якщо я вже піду, а то в мене зараз іспит"
[#05] Вищезгадана дівчина
[#06] Наш знайомий зі Львова. А ну, місцеві, може хтось його знає?
[#07] "Ukrainська народна казка"
[#08]
Ну, короче, було весело, на загал з завданням впорались, хоча знайти молодь о 9-ій ранку в суботу в місті було не так вже й легко (як показала статистика в основному тільки молодь відгукувалась на наші прохання)
Ліричний відступ: В тому що Львів велике село ми ще раз вкотре переконались: телефонує rysika, питає де ви зараз - кажу - біля Опери! - О, а я якраз зараз там буду проїзджати на трамваї! Ну де б ще нам зустрітись?? :)) А от Юрчика побачити не довелось - в суботу він був зайнятий, а в неділю в самому Львові я був хвилин 40 (і ті - в ресторані на вокзалі)
[#09] То Рися махає ручкою там :)
Далі, в принципі все доволі звично. Знову ж такі подорож місто, кав"ярня ("Золотий дукат"), привітні люди, які постійно намашались запитати "Звідки ви". Слово Прибалтика викликало в них, напевно, повагу, або просто цікавість та задоволення від того що до їхнього міста приїхали усміхнені молоді люди (зі сторони то так виглядало:)))
[#10]
[#11]
Друге завдання було знайти якесь визначене місце (в даному випадку то був ресторан (не памятаю назви, але класний)). Була карта (верніше то краще назвати маршрут з рисочками та стрілочками). З цим, в принципі, не без допомоги Василя, також впорались, але побігали добряче:)) А стосовно ресторану - так ціни я вам скажу.. - Київ відпочиває. Ну хіба ви наїстесь (гарно так, що аж про їжу думати не хочеться) за 30-35 грн десь в Києві. Причому не якийсь там фастфуд, а класний ресторан з чемним офіціянтом та всім іншим сервісом!! :)
[#12]
[#13]
[#14] Що за мужик, хто знає?
[#15]
Далі на нас чекав мікроавтобус (не маршрутка, а комфортний Пежо!) і дорога в Славське!!!
Дві години - і ми в горах!! Оооо!!!
[#16] Вигляд з автобусу
Котедж в якому ми жили - Ооо, то словами не розказати ні чим іншим не описати!!)))
Ще ввечері встигли в гори трішки прогулятись! Здорово!!!
[#17] Знайдіть зайві ноги :)
[#18]
[#19] Он той, праворуч, з зеленою кришой - то наш!
[#20]
[#21]
І сніг там навіть ще є. Кататись на ньому наврядчи вже можливо, але в сніжки ми пограли трохи! :)
[#22]
[#23]
[#24]
А потім, по поверненню вечеря яка була. УУУ. Ні, ну не можна ж нас так годувати. Борщ з пампушками, і друге і салати і.. короче ви зрозуміли :)
Після цього якраз настав момент задля чого ми всі зібрались - тобто обговорення створення того проекту що буде восени. Довгенько так сиділи. Особливо стійкі полягала спати десь о 2-ій, пів на третю! :)
[#25]
Окрім двох людей всі запевнили один одного що завтра о 5-30 прокидаємось як штики і йдемо зістрічати схід сонця. Ну, взагалі то, десь так о 5-30 (+-) мобільні телефони верещали у всіх досить сильно...(тіпа будільнікі), але в гори пішло тілько троє людей :) Ну а всі інші нехаю кусають лікті, що пропустили таку красу!! :)
[#26]
Самий кейф - то коли ти знаходишся не в тумані, а НАД туманом.. а він так тихенько сповзається десь там внизу, і пташки тихесенько співають, річка внизу шумить (річка Опір) і більш ніяких звуків...
[#27]
[#28]
А ще ці пташки не тільки співають, а прямо перед нами літають та пригають по землі і в цю мить звук затвору мого фотоапарату просто як постріл, такий гучний. Але нікої шкоди він цій пташці не робить. Навіть навпаки!
[#29]
[#30] Орнітологи, ку-ку? Що за пташка?
[#31]
[#32] !!!!
[#33] Власне будиночок, крупним планом. Короче, без коментарів - там в середині треба побувати!!
Як ви зрозуміли, по приходу вниз, на нас вже майже чекав смачний сніданок (такий доволі европейський (тобто легкий) - млинці (зі сметаною та джемом) та чай)
[#34]
А далі ще було катання на конях. Знову ж таки - вперше на конях покатався (мається на увазі самостійно, а не коли хтось водить за вуздечко(?). Якщо у декого боліли ноги від піднімання в гори та прогулянок довжиною не в один кілометр, то в мене цього не було. В боліло дещо інше. Після катання верхи (ну, ви зрозуміли) :))
[#35] Вперед!!! (я - праворуч!)%)
[#36]
[#37]
Ех, як погано що у нас потяг о 15-40.. Вже треба повертатися до Львова... А як же тут суперово було, маю неймовірне бажання повернутись сюди як мінімум ще раз!!
[#38] На львівському вокзалі
Якщо в Києві дехто прибіг за 3 хвилини до відправлення потягу, до тут ми вибігали з ресторану на вокзалі за 7 хвилин до потягу :)
Ну нічо, встигли!! :))
Власне, в Києві ми дістались додому вже без особливих пригод, а вчора у гостей ще була доволі прикольна і насичена програма в Києві, але я, як відомо вже був на роботі.. Але після роботи все ж встиг під"їхати на автовокзал, попрощатись!!
[#39] Київ - Рига, Київ - Вільнюс
[#40]
Все ж такі кльові були вихідні!!
Варто подякувати організаторам що запросили, а головне витягли мене. Знаєте який був настрій в пятницю, о 14-00.. Ооо. А синоптикі що передавали?? Ну взагалі думав нічого не вийде з тої задумки. Але ж вийшло. Та ще й як!!!
Чого і вам бажаю!
© 16-19 квітня 2005
PS. ЖЖшники - вони всюди!
PS2. Ще фото звідти:
http://www.livejournal.com/users/katatonia_82/168199.html
http://www.livejournal.com/users/katatonia_82/169367.html