Ужгород
Вирішили ми з коханим nickolas_bug провести вихідні у якомусь незнайомому для нас обох місті. Наш вибір пав на м. Ужгород.
Найзручнішим для нас способом туди дістатися виявився автобус Автолюкс, що йде 14 годин. Ми їх пережили нормально, якщо не зважати на мою легку "морську хворобу".На щастя вона була короткотривалою, а повертаючись я вирішила не ризикувати і випила пігулку, так що додому ми доїхали без веселих несподіванок =))
Так от, Ужгород...
Оскільки автобус приїздить у місто о 6 ранку у нас було вдосталь часу аби знайти свій готель, помилуватися і містечком та нагуляти собі апетит...
Спроба поснідати увінчалася успіхом лише на третій раз... Але це місце, у яком у нас нагодували, запало нам у серце (та шлунок) =))) Страви були надзвичайно смачними, обслуговування непомітним, а ціни (у порівнянні з київськими) смішними.
Зареєструвавшись у готелі ми... поснули =)))) а чого було ще чекати після робочого тижня та ночі, проведеної в автобусі? =)
Повечеряли ми у тому ж ресторанчику =) нам навіть пляшку шампанського презентували, як чудовим клієнтам =)))))
Нічна неспішна прогулянка удвох західним містечком...ліхтарі...шум осіннього листя та води...щось неймовірне...
Всіх вражень не передати... хочеться посміхатися...
Хто хоче більш подібної розповіді - звоніть-пишіть, здибимось тоді й розповім, бо писати то не розповідати =)))
Декілька фото для затравки :
Біля замку
Муж і Орел
Муж і річка Уж
Для любителів графіті
ЗІ: Містечко досить маленьке, затишне, привітне. Для мене було надзвичайно приємно постійно відчувати запах стиглого винограду, готового віддати свій сік, що досі нависав над головами власників... Цим ароматом і запам"ятається мені Ужгород.
ЗІІ: У цьому містечку ми відсвяткували третій місяць офіційного подружнього життя =)))
Найзручнішим для нас способом туди дістатися виявився автобус Автолюкс, що йде 14 годин. Ми їх пережили нормально, якщо не зважати на мою легку "морську хворобу".На щастя вона була короткотривалою, а повертаючись я вирішила не ризикувати і випила пігулку, так що додому ми доїхали без веселих несподіванок =))
Так от, Ужгород...
Оскільки автобус приїздить у місто о 6 ранку у нас було вдосталь часу аби знайти свій готель, помилуватися і містечком та нагуляти собі апетит...
Спроба поснідати увінчалася успіхом лише на третій раз... Але це місце, у яком у нас нагодували, запало нам у серце (та шлунок) =))) Страви були надзвичайно смачними, обслуговування непомітним, а ціни (у порівнянні з київськими) смішними.
Зареєструвавшись у готелі ми... поснули =)))) а чого було ще чекати після робочого тижня та ночі, проведеної в автобусі? =)
Повечеряли ми у тому ж ресторанчику =) нам навіть пляшку шампанського презентували, як чудовим клієнтам =)))))
Нічна неспішна прогулянка удвох західним містечком...ліхтарі...шум осіннього листя та води...щось неймовірне...
Всіх вражень не передати... хочеться посміхатися...
Хто хоче більш подібної розповіді - звоніть-пишіть, здибимось тоді й розповім, бо писати то не розповідати =)))
Декілька фото для затравки :
Біля замку
Муж і Орел
Муж і річка Уж
Для любителів графіті
ЗІ: Містечко досить маленьке, затишне, привітне. Для мене було надзвичайно приємно постійно відчувати запах стиглого винограду, готового віддати свій сік, що досі нависав над головами власників... Цим ароматом і запам"ятається мені Ужгород.
ЗІІ: У цьому містечку ми відсвяткували третій місяць офіційного подружнього життя =)))