про восьме березня

Mar 12, 2007 16:16

я вічно придумую собі якісь заморочки. типу "от якщо він мені подарує щось таке едаке, то значить він мене любить, а якшо ні...ууууу!!" або "от я буду посилено зараз думати про нього і він мені має подзвонити, якшо кохає, бо він повинен відчувати мене на відстані, а якщо ні...", або "якшо ми проснемося завтра в одночасно, значить ми споріднені душі" ну і ще купу всякої фігні. ну розумом я розумію, що це повна маячня, але так цікавіше жити. жити по-дівчачому - значить жити кльово!))гг
ну і от перед восьмим березня я задумала собі таке. якщо він зуміє мене здивувати, значить він...(не скажу шо, але шось дуже хороше).
Назар подарував мені купу різнокольорових носочків в квіточки і смужечки, коротенькі і довгі, різні-різні ))))) !!! і це самий кльовий подарунок, який я отримувала!
і тепер знаю, шо всі ці пафосні слова, шо інколи дрібниця буває цінніша за діамант є правдивими, бо, факін шіт, нарешті хоч хтось з хлопців вивчив від чого я тащуся! ось :)

п.с. фуфуфуфу, соплі :)))) ну і шо! ну можна ж інколи ))))чи нє?

а ще сьогодні мене будуть стригти. останній раз був майже трагічним, мені як завжди зробили горщик (мене вічно стрижуть під горщик, хоча я завжди прошу зовсім інше), моя перукарка свалила в декрет і кинула мене на призволяще. кожен похід до перукаря - це гра в рулетку - пощастить, не пощастить. тримайте за мене сьогодні кулаки, бо я не хочу весну проходити з зачіскою Шевченка коли йому минало тринадцятий.
Previous post Next post
Up