Feb 24, 2012 15:00
А знаєте, я б погралась в якусь секту. І бажано таку, де на свята присилають подарунки з гамерички.
Є в мене такий прекрасний спогад із дитинства... Коли якісь сектанти винаймали актовий зал школи (де працювала всі родина) для ритуальних жертвоприношень своїх зборів, то розраховувались такими подарунками у коробках з-під взуття обклеєних новорічним папером. Я так розумію то була гуманітарна допомога голодаючим українцям... Ми дуже тішилися, коли профсоюз вділяв і нам з братом по одному. Які приємні спогади в мене від тих 50-центових зошитків і олівчиків:) Або ще цукерки такі закручені у формі дрючка:) Ну ви пойняли, короче...
Хочу подарунків з гамерички:)
І не боюсь зовсім... Попри те, що чужу думку мені нав'язати дуже просто, не боюсь. Муж поділився зі мною своїм цинізмом. Тепер він не ядовита змія, а я молода красіва і нєсколько цинічна.
спогади,
я,
гииии))),
Рівне,
суспільне