Як ми дуркували:)
Нарешті розкажу про те як ми відпочивали...
Передісторія:) Далекого 2009 року взбрело мені в голову поїхати на "Чоту крилатих". Для тих хто не знає, це пластовий табір, де людей вчать літати на парапланах, і ще всяких там авіаційних премудрощів... Там я влюбілась, потім паженілась, потім нараділся Данило... Повну історію вже писала, кому цікаво - сходіть почитайте
І ось через 2 роки вирішили ми махнути в святая-святих - с.Луквицю і прямо на табір, і Олег прямо інструктором. (Хто не зрозумів, саме там ми і полюбились:))
Хвилювань у мене було досить багато, попри те, що Данило у нас мандрівник давній. Перший раз у гори в місяць вибрався. Квитків на поїзд до франківська ми не купили, тому вибрали якийсь вечірній поїзд, за 2 години затрамбували рюкзаки, і потусували на вокзал. Ну звісно ж (тут ефект несподіванки) на цей потяг квитків не було, тому ми взяли на наступний і стали/сіли/заснули чекати.
Потрапили до Франківська, і наш дідусь/свекор/тато погодився відвезти на машині нас. "Ура-ура",-подумала я, ібо Данило за пів години поїздки в маршрутці по місту встигає поприставати до всіх навколо, а коли всі навколо закінчуються, починається плач крокодилячими сльозами.
Але спочатку культурна програма з дідусем!:)
І в дорогу!
Бистриця Солотвинська:)
Приїхали, а де вітер??
Кому вітер, кому їсти:D
Злітна смуга. (Шо не така, як в американському кіні?:)))
І трошки таборових буднів...:)
це мікрофон - хто не здогадався)))))
Отаке там розказують і показують:
А це вода для миття посуду гріється. (Чота тим відрізняється від решти таборів, що їсти учасники самі не готують, це за них робить досвідчена пані кухар:). і ніяких проблем із пригорілими і пересоленими наїдками...)
Художествєнне нарізання хліба...
Мужики пают:)
У льотчиків без зв'язку ніяк. По сєму Данило Олегович урочисто взявся освояти рацію!:)
Хіт парад Даніних няньок відкриває Христя!:) Далі буде...
Вареничний день - традиція на Чоті!:) Оце ж смакота була...
Це для того, шоб ви зрозуміли всю масштабність. Кажись 800штук було!!!
Вид на їдальню і колибу для інструкторів.
А коли була льотна погода, ми йшли на на злітну смугу, а трошки далі. Оце там доки наш татко читає "Психологію пілота", Данило не переймається і просто отримує кайф від життя:))
Вдячні слухачі...
Кум наш - головний інструктор і просто красавєц!:)
Шолом!
"Ну всьо, адекватні люди яких я визначив щойно будуть літати першими. Думайте головою і слухайте інструктора!"(с)Муж:)
Параплан, підвіска і шолом. І Бодик:))
Хід парад няньок продовжується! №2 Ігорьок:) (Найпопулярніший для Дані)
НАГРУЖАЙ КРИЛО І БІЖИИИИИ!!! (с)Муж
Вгадайте що? Полетілаааа!!!:)
Ой, а воно ще й крутиться??:)
Як виросту, стану Чарлі Чапліном!!:)
Якщо ви подумали, що ми ночували в наметі, то я вас розчарую:))))
Ми справді ночували в наметі, але намет стояв у будиночку-колибі:))
Вид із дверей:
Обід
А це просто гарно...
І це теж:) (Ади, як наша мильниця фоткає)))
Вєртапльот!:)
Гутірка (заняття) з пілотажу авіамоделями. (Ну чи якось так воно називається:)))
Дельтапланчик:) (Я ще не пробувала)
А це кілька фоток зі зльотної смуги, щоб ви зрозуміли що і до чого там..))
Наш будиночок третій:)
Оце таке ще...
Гутірка з ракетомоделювання...
А мені ракету дасте??:)
НІ?:(
Ну і ладно, в мене горошок є))))
Виліз на голову і ноги звісив(с)
Оп-оп, гамачок:)
Де дві баби, там і сємкі)) Шутка, ми не баби :D
Оце я гриб знайшла перший раз в житті))
Наш татко і пАрік))
Хто ще не знає - ми свою дитину в параплані знайшли!:)
Ну як, ше не стомилися??:)
Зустріч з воїном УПА.
Нарешті сімейство разом заловили!!:)
Голівудська посмішка:))
п.с. за кадром найкрутіша нянька - диспетчер з Франківська - дядя Володя!:)
Палички, камінці, пісок... Що ще потрібно дитині для щастя??:)
Тим часом триває підготовка до останньої ватри...
Мням-ням, патичоооок)))
Оооо... Колооода)))
Космонавт:)
Нянька не знаю яка там по рахунку. Тарас:)
Ми і дельта. Шоб розміри видно було:)
Потім було ще багато всього мега цікавого і це далеко не всі фотки))), а коли учасники роз'їхались, парапланерний фестиваль відфестивалився, в останній вечір кум покатав мене на паратрайку!!!:))) Оце ж емоції...))) Усвідомлювати, що ці дві букашки на землі це Даня і Олег - прикольно:)
Я летююю...:)))
приземлились:)
а знаєте чого така щаслива???:) бо на віражі у нас заглох мотор, ми тіпа могли б в пляцок нафіг, але кум все розрулив і ми сіли майже в дерева)) Хоча... Це вже зовсім інша історія...:)
Передісторія:) Далекого 2009 року взбрело мені в голову поїхати на "Чоту крилатих". Для тих хто не знає, це пластовий табір, де людей вчать літати на парапланах, і ще всяких там авіаційних премудрощів... Там я влюбілась, потім паженілась, потім нараділся Данило... Повну історію вже писала, кому цікаво - сходіть почитайте
І ось через 2 роки вирішили ми махнути в святая-святих - с.Луквицю і прямо на табір, і Олег прямо інструктором. (Хто не зрозумів, саме там ми і полюбились:))
Хвилювань у мене було досить багато, попри те, що Данило у нас мандрівник давній. Перший раз у гори в місяць вибрався. Квитків на поїзд до франківська ми не купили, тому вибрали якийсь вечірній поїзд, за 2 години затрамбували рюкзаки, і потусували на вокзал. Ну звісно ж (тут ефект несподіванки) на цей потяг квитків не було, тому ми взяли на наступний і стали/сіли/заснули чекати.
Потрапили до Франківська, і наш дідусь/свекор/тато погодився відвезти на машині нас. "Ура-ура",-подумала я, ібо Данило за пів години поїздки в маршрутці по місту встигає поприставати до всіх навколо, а коли всі навколо закінчуються, починається плач крокодилячими сльозами.
Але спочатку культурна програма з дідусем!:)
І в дорогу!
Бистриця Солотвинська:)
Приїхали, а де вітер??
Кому вітер, кому їсти:D
Злітна смуга. (Шо не така, як в американському кіні?:)))
І трошки таборових буднів...:)
це мікрофон - хто не здогадався)))))
Отаке там розказують і показують:
А це вода для миття посуду гріється. (Чота тим відрізняється від решти таборів, що їсти учасники самі не готують, це за них робить досвідчена пані кухар:). і ніяких проблем із пригорілими і пересоленими наїдками...)
Художествєнне нарізання хліба...
Мужики пают:)
У льотчиків без зв'язку ніяк. По сєму Данило Олегович урочисто взявся освояти рацію!:)
Хіт парад Даніних няньок відкриває Христя!:) Далі буде...
Вареничний день - традиція на Чоті!:) Оце ж смакота була...
Це для того, шоб ви зрозуміли всю масштабність. Кажись 800штук було!!!
Вид на їдальню і колибу для інструкторів.
А коли була льотна погода, ми йшли на на злітну смугу, а трошки далі. Оце там доки наш татко читає "Психологію пілота", Данило не переймається і просто отримує кайф від життя:))
Вдячні слухачі...
Кум наш - головний інструктор і просто красавєц!:)
Шолом!
"Ну всьо, адекватні люди яких я визначив щойно будуть літати першими. Думайте головою і слухайте інструктора!"(с)Муж:)
Параплан, підвіска і шолом. І Бодик:))
Хід парад няньок продовжується! №2 Ігорьок:) (Найпопулярніший для Дані)
НАГРУЖАЙ КРИЛО І БІЖИИИИИ!!! (с)Муж
Вгадайте що? Полетілаааа!!!:)
Ой, а воно ще й крутиться??:)
Як виросту, стану Чарлі Чапліном!!:)
Якщо ви подумали, що ми ночували в наметі, то я вас розчарую:))))
Ми справді ночували в наметі, але намет стояв у будиночку-колибі:))
Вид із дверей:
Обід
А це просто гарно...
І це теж:) (Ади, як наша мильниця фоткає)))
Вєртапльот!:)
Гутірка (заняття) з пілотажу авіамоделями. (Ну чи якось так воно називається:)))
Дельтапланчик:) (Я ще не пробувала)
А це кілька фоток зі зльотної смуги, щоб ви зрозуміли що і до чого там..))
Наш будиночок третій:)
Оце таке ще...
Гутірка з ракетомоделювання...
А мені ракету дасте??:)
НІ?:(
Ну і ладно, в мене горошок є))))
Виліз на голову і ноги звісив(с)
Оп-оп, гамачок:)
Де дві баби, там і сємкі)) Шутка, ми не баби :D
Оце я гриб знайшла перший раз в житті))
Наш татко і пАрік))
Хто ще не знає - ми свою дитину в параплані знайшли!:)
Ну як, ше не стомилися??:)
Зустріч з воїном УПА.
Нарешті сімейство разом заловили!!:)
Голівудська посмішка:))
п.с. за кадром найкрутіша нянька - диспетчер з Франківська - дядя Володя!:)
Палички, камінці, пісок... Що ще потрібно дитині для щастя??:)
Тим часом триває підготовка до останньої ватри...
Мням-ням, патичоооок)))
Оооо... Колооода)))
Космонавт:)
Нянька не знаю яка там по рахунку. Тарас:)
Ми і дельта. Шоб розміри видно було:)
Потім було ще багато всього мега цікавого і це далеко не всі фотки))), а коли учасники роз'їхались, парапланерний фестиваль відфестивалився, в останній вечір кум покатав мене на паратрайку!!!:))) Оце ж емоції...))) Усвідомлювати, що ці дві букашки на землі це Даня і Олег - прикольно:)
Я летююю...:)))
приземлились:)
а знаєте чого така щаслива???:) бо на віражі у нас заглох мотор, ми тіпа могли б в пляцок нафіг, але кум все розрулив і ми сіли майже в дерева)) Хоча... Це вже зовсім інша історія...:)