(no subject)

[karposhka]

Я пишу вірші тільки тоді, коли мені насправді погано. І за останні три місяці їх багато. Може слова не ідеальні, але присвяти щирі.

Героям
Очі горять. Люди спалахують наче свічки.
Люди згоряють. Життя загасають і долі.
Іскрами сиплються сльози малої дочки
На таткову душу, що в небо знялась задля волі.

Стогоном рветься до правди останній подих
Юного хлопця, що пахне вогнем барикад.
В голову куля влетіла заради свободи,
Тіло на землю - через бандитський наказ.

Вічна скорбота і пам’ять загиблим героям,
Стукіт сердець і дзвонів тривожний набат.
Я присягаю країні на воїнів крові!
Будемо вільні. Вперед і ні кроку назад!

21.02.14