думи мої, думи мої...
спочатку читати це: http://zyalt.livejournal.com/984379.html
окей, знаєте, у них своя правда.
просто світогляди у нас такі різні, що між нами навіть більше, ніж прірва.
вони нас так само щиро ненавидять, як і ми їх.
тільки, думається мені, ненависть треба спрямовувати не на маріонеток (дуже сильних і озброєних маріонеток, ага), а на людей, які ними керують.
в хвилини злості здається, що власноручно повбивала би. але давайте бути чесними з собою. ви готові вбити?
якщо так, то чим ми кращі за них?
мені здається, що вони вже і так безмежно покарані. вони живуть у своєму ілюзорному світі (як і добра частина населення нашої країни). хоча ні, не у своєму, а у чужому. нав'язаному, і так глибоко вживленому, що навіть всяка хірургія безсила...
як прикро, що мільйони людей ніколи не поїдуть до Львова, не насолодяться кавою і видами міста, не посмакують нашого життя. а Карпати? в гори багато сміливців наважиться? в замок Любарта до Луцька? Олесько? а тернопільське озеро обійдуть?
вони нас бояться, бо ніби-то тут є бандерівці! ага, на бронетранспортерах за хлібом їздимо, а автоматами борщ помішуємо. це їхній вибір - бути обмеженими.
а я не буду обмеженою.
ця революція - це прекрасно. ми прекрасні. такий народ, від якого кров холоне в жилах, від якого гордість до небес злітає!
а вони це відчувають?..
люблю вас, рідні мої українці.
запрошую всіх охочих до зміни світогляду!:)
окей, знаєте, у них своя правда.
просто світогляди у нас такі різні, що між нами навіть більше, ніж прірва.
вони нас так само щиро ненавидять, як і ми їх.
тільки, думається мені, ненависть треба спрямовувати не на маріонеток (дуже сильних і озброєних маріонеток, ага), а на людей, які ними керують.
в хвилини злості здається, що власноручно повбивала би. але давайте бути чесними з собою. ви готові вбити?
якщо так, то чим ми кращі за них?
мені здається, що вони вже і так безмежно покарані. вони живуть у своєму ілюзорному світі (як і добра частина населення нашої країни). хоча ні, не у своєму, а у чужому. нав'язаному, і так глибоко вживленому, що навіть всяка хірургія безсила...
як прикро, що мільйони людей ніколи не поїдуть до Львова, не насолодяться кавою і видами міста, не посмакують нашого життя. а Карпати? в гори багато сміливців наважиться? в замок Любарта до Луцька? Олесько? а тернопільське озеро обійдуть?
вони нас бояться, бо ніби-то тут є бандерівці! ага, на бронетранспортерах за хлібом їздимо, а автоматами борщ помішуємо. це їхній вибір - бути обмеженими.
а я не буду обмеженою.
ця революція - це прекрасно. ми прекрасні. такий народ, від якого кров холоне в жилах, від якого гордість до небес злітає!
а вони це відчувають?..
люблю вас, рідні мої українці.
запрошую всіх охочих до зміни світогляду!:)