(no subject)
Я сьогодні сама не своя. І нічия, мабуть, теж...
Ішла вулицею і дивилась на людей очима повними сліз.
Всі вони йдуть, кожен має свої справи, у багатьох посмішка на лиці. Це значно полегшує життя - не брати до уваги всього, що коїться. Відвернутися і не думати про загиблих.
Але чим я краща? Блять, іду здавати іспит з обж, коли людей вбивають просто так.Бо що мені залишається? Похєрити три роки життя і навчання? Це війна без війни... Війна з самим собою перш за все.
Сиджу в аудиторії з колегами по навчанню. Боже, вони рахують бали! Вони думають тільки про оцінки, які нам ставлять у більшості, такі ж самі байдужі викладачі, не читаючі наші здерті з інтернетів реферати і списані роботи.
Просто я дуже втомилась бути непричетною. Нічим не допомагати. Але я не можу робити вигляд що все добре.
Де всі закони світобудови? Чому ці суки ще дихають? Чому вони не хворі чимось невиліковним? Де діють закони відплати?
Нас ніхто не врятує окрім нас самих.
Відчуваю цю ненависть фізично. Це боляче.
Ішла вулицею і дивилась на людей очима повними сліз.
Всі вони йдуть, кожен має свої справи, у багатьох посмішка на лиці. Це значно полегшує життя - не брати до уваги всього, що коїться. Відвернутися і не думати про загиблих.
Але чим я краща? Блять, іду здавати іспит з обж, коли людей вбивають просто так.Бо що мені залишається? Похєрити три роки життя і навчання? Це війна без війни... Війна з самим собою перш за все.
Сиджу в аудиторії з колегами по навчанню. Боже, вони рахують бали! Вони думають тільки про оцінки, які нам ставлять у більшості, такі ж самі байдужі викладачі, не читаючі наші здерті з інтернетів реферати і списані роботи.
Просто я дуже втомилась бути непричетною. Нічим не допомагати. Але я не можу робити вигляд що все добре.
Де всі закони світобудови? Чому ці суки ще дихають? Чому вони не хворі чимось невиліковним? Де діють закони відплати?
Нас ніхто не врятує окрім нас самих.
Відчуваю цю ненависть фізично. Це боляче.