Чоловікові
Зима. І дзвонів звуки, серця стук
Тепло від рук до рук все шириться.
Люблю тебе, і розум мириться
Ти їдеш в Київ, я лишаюсь тут.
Без тебе тихо. Тиша в світлій гордості,
За нас. За тебе. За народ.
Не загубитись би, не переплутатись.
Посеред відвойованих свобод.
Я серцем біля тебе щохвилини.
У часі, світлі, просторі. В сльозах...
Таких жінок, як я - пів-України,
У нас чоловіки в ворожих таборах.
Люблю тебе. І байдуже що збудеться.
Жінкам однаково - ми виграєм, чи ні.
Ти тільки повертайся. Все забудеться.
Крім перемог у мирній цій війні.