100 днів щастя. Дні 2-3-4.
Останні кілька днів були просто шаленими. І настільки різними, що сил на віртуальне життя практично не залишається...
День1. Перший день літа:)
Нічого цікавого не передбачалося і не намічалося. Рівно доти, як коханий не подзвонив із роботи... 5 хвилин і ми з Данькою при повному параді мчимо на зустріч таткові, і йдемо гуляти в місто))) Чоловік вирішив зробити мені свято!
Спочатку ми зайшли в магазин дитячих товарів і купили нарешті сину персональну тарілку і першу зубну щітку:). Далі ми гуляли по магазинах електроніки і щупали є-буки. Потім довго-довго вирішували куди ж нам засісти:) По дорозі зайшли у випічкову кав'яреньку і купили величезний, смачний, теплий хрумкий французький круасан із шоколадом... Ммм... Прибалділи...))В результаті дооовгих пошуків пішли здійснювати ще одне моє бажання - пробувати суші. Суші замовили в тому числі з авокадо - бажання номер чотири:)). Посиділи афігєнно... Потім гуляли. Загуляли в шоколадну майстерню і купили нарешті кілька цукерочок... Ммм... Трюфелі...))) По дорозі купили чоловікові 2 малесенькі пляшечки віскаря (він давно хотів спробувати) І на завершення нічний Львів подарував нам ще вуличну скрипальку. Ми посиділи, послухали її неймовірну музику, Даня потанцював... Втомлені і щасливі ми поплентались додому...
День 2. Неочікувано гостьовий.
Про те, що вгості до нас їдуть свекри, я дізналась за 2 години до їх прибуття:). За цей час я встигла провести ледь не генеральне прибирання:))) Крім Даніних бабусі і дідуся у нас вдома з'явилося купа подарунків і всілякої смакоти. Я розслаблялась доки Даньку бавили... Вчора пробували полунички вперше в цьому році. Гроза завадила нам вийти на прогулянку всім разом, але зате ми поговорили про все на світі))
День 3. День народженьсько-напружений...
Сьогодні нашому Даніку 9 місяців. Ранок почався дуже оригінально...:) Доки ми з коханим додивлялися останні ранкові сни, Данило легким рухом руки зняв підгузник... Що він зробив на підлозі і чого наївся розказувати не буду)))) Відмили оперативно. Бойове хрещення, таксказать))) Всі через це проходять...
Вночі малючок знову почав сильніше кашляти. Тому ми подзвонили лікарці і поїхали до неї. Як виявилось у нас (вже втретє!:(() реінфекція. Знову ларингіт... Вкололи преднізон, бо набряк гортані дуже великий. Знову на антибіотики...:( Але лікарка мене заспокоїла, сказавши що це не найстрашніше і все таке...
А далі жесть була... Ми вийшли на зупинку і Даня раптом став блідим і почав блювати. У мене був такий шок, що я цього не можу передати... Я ледве дістала його з рюкзачка, бо руки страшенно трусилися. Набрала чоловіка, подзвонила лікарці і побігла з малюком назад в лікарню. Яке щастя, що ми не встигли сісти на маршрутку... Але поки ми добігли до лікарні, з Данькою вже все стало ок. Я вияснила, що це 100% не побічка від уколу. Швидше за все просто рефлекторно від набряку це сталося. Н.Є. дала мені в що переодягнутися і в що замотати малюка, викликала нам таксі. Якраз прибіг з роботи мій чоловік і ми поїхали ще в одну лікарню до іншого спеціаліста, щоб нічого не упустити. В лікарні Дані вже стало весело, він махав руками всім, призначення і діагнози підтвердились і були схвалені і я практично заспокоїлась. Після валер'янки вдома, я заспокоїлась остаточно.
Малюк сьогодні був змучений, сонний, цілий день носила його на ручках, тому мови про те, щоб йти вибирати подарунки і не було...
Але, на щастя, під вечір його попустило і ми ще пореготали собі, погралися і малесенький задоволений заснув.
Щастя цього дня в тому, що Данило Олегович пройшов через черговий рубіж свого малесенького життя. Пройшов із 4-ма зубами, кількома словами і багатьма вміннями. Він вміє сам залазити на диван, повзати із дуже великою швидкістю і пробує стояти без опори. Але що можна помістити у кількох словах? Він маленька людина, яка живе прекрасне життя. З днем народження, моє малятко! Вірю, що у тебе все вдасться!...
Дякую, що осилили такий некороткий пост:) Просто у мене безсоння...
День1. Перший день літа:)
Нічого цікавого не передбачалося і не намічалося. Рівно доти, як коханий не подзвонив із роботи... 5 хвилин і ми з Данькою при повному параді мчимо на зустріч таткові, і йдемо гуляти в місто))) Чоловік вирішив зробити мені свято!
Спочатку ми зайшли в магазин дитячих товарів і купили нарешті сину персональну тарілку і першу зубну щітку:). Далі ми гуляли по магазинах електроніки і щупали є-буки. Потім довго-довго вирішували куди ж нам засісти:) По дорозі зайшли у випічкову кав'яреньку і купили величезний, смачний, теплий хрумкий французький круасан із шоколадом... Ммм... Прибалділи...))В результаті дооовгих пошуків пішли здійснювати ще одне моє бажання - пробувати суші. Суші замовили в тому числі з авокадо - бажання номер чотири:)). Посиділи афігєнно... Потім гуляли. Загуляли в шоколадну майстерню і купили нарешті кілька цукерочок... Ммм... Трюфелі...))) По дорозі купили чоловікові 2 малесенькі пляшечки віскаря (він давно хотів спробувати) І на завершення нічний Львів подарував нам ще вуличну скрипальку. Ми посиділи, послухали її неймовірну музику, Даня потанцював... Втомлені і щасливі ми поплентались додому...
День 2. Неочікувано гостьовий.
Про те, що вгості до нас їдуть свекри, я дізналась за 2 години до їх прибуття:). За цей час я встигла провести ледь не генеральне прибирання:))) Крім Даніних бабусі і дідуся у нас вдома з'явилося купа подарунків і всілякої смакоти. Я розслаблялась доки Даньку бавили... Вчора пробували полунички вперше в цьому році. Гроза завадила нам вийти на прогулянку всім разом, але зате ми поговорили про все на світі))
День 3. День народженьсько-напружений...
Сьогодні нашому Даніку 9 місяців. Ранок почався дуже оригінально...:) Доки ми з коханим додивлялися останні ранкові сни, Данило легким рухом руки зняв підгузник... Що він зробив на підлозі і чого наївся розказувати не буду)))) Відмили оперативно. Бойове хрещення, таксказать))) Всі через це проходять...
Вночі малючок знову почав сильніше кашляти. Тому ми подзвонили лікарці і поїхали до неї. Як виявилось у нас (вже втретє!:(() реінфекція. Знову ларингіт... Вкололи преднізон, бо набряк гортані дуже великий. Знову на антибіотики...:( Але лікарка мене заспокоїла, сказавши що це не найстрашніше і все таке...
А далі жесть була... Ми вийшли на зупинку і Даня раптом став блідим і почав блювати. У мене був такий шок, що я цього не можу передати... Я ледве дістала його з рюкзачка, бо руки страшенно трусилися. Набрала чоловіка, подзвонила лікарці і побігла з малюком назад в лікарню. Яке щастя, що ми не встигли сісти на маршрутку... Але поки ми добігли до лікарні, з Данькою вже все стало ок. Я вияснила, що це 100% не побічка від уколу. Швидше за все просто рефлекторно від набряку це сталося. Н.Є. дала мені в що переодягнутися і в що замотати малюка, викликала нам таксі. Якраз прибіг з роботи мій чоловік і ми поїхали ще в одну лікарню до іншого спеціаліста, щоб нічого не упустити. В лікарні Дані вже стало весело, він махав руками всім, призначення і діагнози підтвердились і були схвалені і я практично заспокоїлась. Після валер'янки вдома, я заспокоїлась остаточно.
Малюк сьогодні був змучений, сонний, цілий день носила його на ручках, тому мови про те, щоб йти вибирати подарунки і не було...
Але, на щастя, під вечір його попустило і ми ще пореготали собі, погралися і малесенький задоволений заснув.
Щастя цього дня в тому, що Данило Олегович пройшов через черговий рубіж свого малесенького життя. Пройшов із 4-ма зубами, кількома словами і багатьма вміннями. Він вміє сам залазити на диван, повзати із дуже великою швидкістю і пробує стояти без опори. Але що можна помістити у кількох словах? Він маленька людина, яка живе прекрасне життя. З днем народження, моє малятко! Вірю, що у тебе все вдасться!...
Дякую, що осилили такий некороткий пост:) Просто у мене безсоння...