Про майстер-клас в Комуні.
Із Зоряною ми спілкувались до майстер-класу виключно на рівні педагог-мама (її донечка-красуня ходить до мене на дитячу арт-студію), але коли випала нагода перейти на "ти", то я зрозуміла як багато втрачала досі:)
Дякую за креативність, за приємне спілкування і за класні слова! Надіюсь, що ще побачимось!:)
п.с. вчіться блогери, як треба писати пости:)) і шкодуйте, хто не прийшов на блогерський майстер-клас!:)
Originally posted by zorynka at Про майстер-клас в Комуні.
Була я вчора (в четвер 19.09.13) на дуже цікавому майстер-класі по виготовленню різних виробів з фетру. Це все відбувалось в Комуні під керівництвом Каті karposhka . Мені майстер-клас був цікавий передусім тому, що з фетру я ще ніколи нічого не робила, а ще - спілкування з цікавими людьми і в гарному місці завжди приносить задоволення.
Загалом в мене весь день вчора склався дуже позитивно і почалось все з того, що чоловік сказав, що завезе нас на МК машиною, моїй радості не було меж. Приїхали ми трошки швидше і мали час прогулятись, хоча погода тому не дуже сприяла, моросив дощ, але настільки дрібненький, що навіть не виникало бажання розкрити парасолю.
Ідучи вул. Галицькою, увагу Софії привернув магазинчик з капелюшками, які їй дуже сподобались - мамо, купи собі червоний - мабуть він був найефектніший.
Ще з книжкового форуму залишились стенди, які принесли нам купу позитиву.
Антикафе Kommuna знаходиться під номером 1 по вул. Галицькій, куди ми і попрямували.
Дуже гарними сходами ми піднялись на другий поверх, де над входом читаю фразу "Твори, та не витворяй" і посміхаючись заходжу всередину. Інтер'єр і справді сприяє творчому настрою, адже простір, багато світла, великі вікна, з яких відкривається чудовий і не зовсім звичний погляд на неперевершену архітектуру міста, м'які крісла, подушки на підвіконнях і багато настроєвих дрібничок, серед яких я почувалась дуже затишно. Саме приміщення візуально розділене на дві зони - зону робочу, де є столи з стаціонарними комп'ютерами, і зону творчо-відпочинкову, в якій переважають ноутбуки, де і проходив в нас майстер-клас. Але, наскільки я розумію, доступ до інтернету не є пріоритетним напрямком роботи закладу, там проводяться різноманітні зустрічі, кінопокази, майстер-класи і такий формат мені дуже імпонує. Відвідувачам пропонують чай і какао, тости з різною смакотою. Я пробувала какао і мені сподобалось:)
А тепер про майстер-клас. Фетр є дуже приємною на дотик тканиною - це валяна шерсть, яка не торочиться і тому з неї дуже зручно робити всілякі гарні дрібнички - брошки, іграшки, прикраси. Я вирішила робити брошку у вигляді ведмедика.
Спочатку за допомогою трафарету малюю на папері і вирізаю обрану фігурку, в моєму випадку ведмедик. А Катя теж творить - вирізає ялинку.
Тоді накладаю паперового ведмедика на тканину і прикріпляю до неї булавками. І знову ж таки вирізаю вже тканинного ведмедика.
Оскільки моя брошка буде об'ємною, то тканинних ведмедиків в мене повинно бути два - я обрала коричневий і сірий фетр.
Якщо потрібно щось пришити чи вишити, то це робиться зараз, а не тоді, коли виріб вже зішитий. Тому я пришиваю ведмедикам животик, прикрашаю його ґудзичком, який мені допомагає підібрати Софійка.
Тоді пришиваю очка, носик і ротик, які оформляю бісером. Ну ось і ведмедики вже мають свій особливий вираз обличчя.
Залишилось тепер пришити їх один до одного і простір між ними заповнити наповнювачем, щоб у ведмедика з'явився животик і він став більш об'ємним. У нашому випадку наповнювачем був той самий фетр, порізаний дрібними кусочками.
Ось такий в мене вийшов ведмедик, з одного боку іронічно усміхнений, а з іншого - незвично серйозний.
Як ви вже зрозуміли, з нами були діти і мушу наголосити на дуже лояльному і позитивному ставленні персоналу до дітей, за що дуже їм вдячна. Діти ж не сиділи тихенько за столиком, а бігали, вилазили на підвіконня, іноді кричали і бешкетували, одним словом бавились.
До речі, Софійка сьогодні в садочок попросила причепити до светрика їй ведмедика і дуже ним тішилась. Це мабуть найбільше визнання гарної роботи. На майбутнє - треба робити нехай менші, але дві іграшки, щоб дітей поділити, бо Левко залишився обділеним.
За той час, що я робила ведмедика, Катя зробила чудову ялинку. Невже Новий рік вже близько, а я про нього якось ще й не задумувалась?
Катя, дякую за гарний майстер-клас і чудово проведений час!
Дякую за креативність, за приємне спілкування і за класні слова! Надіюсь, що ще побачимось!:)
п.с. вчіться блогери, як треба писати пости:)) і шкодуйте, хто не прийшов на блогерський майстер-клас!:)
Originally posted by zorynka at Про майстер-клас в Комуні.
Була я вчора (в четвер 19.09.13) на дуже цікавому майстер-класі по виготовленню різних виробів з фетру. Це все відбувалось в Комуні під керівництвом Каті karposhka . Мені майстер-клас був цікавий передусім тому, що з фетру я ще ніколи нічого не робила, а ще - спілкування з цікавими людьми і в гарному місці завжди приносить задоволення.
Загалом в мене весь день вчора склався дуже позитивно і почалось все з того, що чоловік сказав, що завезе нас на МК машиною, моїй радості не було меж. Приїхали ми трошки швидше і мали час прогулятись, хоча погода тому не дуже сприяла, моросив дощ, але настільки дрібненький, що навіть не виникало бажання розкрити парасолю.
Ідучи вул. Галицькою, увагу Софії привернув магазинчик з капелюшками, які їй дуже сподобались - мамо, купи собі червоний - мабуть він був найефектніший.
Ще з книжкового форуму залишились стенди, які принесли нам купу позитиву.
Антикафе Kommuna знаходиться під номером 1 по вул. Галицькій, куди ми і попрямували.
Дуже гарними сходами ми піднялись на другий поверх, де над входом читаю фразу "Твори, та не витворяй" і посміхаючись заходжу всередину. Інтер'єр і справді сприяє творчому настрою, адже простір, багато світла, великі вікна, з яких відкривається чудовий і не зовсім звичний погляд на неперевершену архітектуру міста, м'які крісла, подушки на підвіконнях і багато настроєвих дрібничок, серед яких я почувалась дуже затишно. Саме приміщення візуально розділене на дві зони - зону робочу, де є столи з стаціонарними комп'ютерами, і зону творчо-відпочинкову, в якій переважають ноутбуки, де і проходив в нас майстер-клас. Але, наскільки я розумію, доступ до інтернету не є пріоритетним напрямком роботи закладу, там проводяться різноманітні зустрічі, кінопокази, майстер-класи і такий формат мені дуже імпонує. Відвідувачам пропонують чай і какао, тости з різною смакотою. Я пробувала какао і мені сподобалось:)
А тепер про майстер-клас. Фетр є дуже приємною на дотик тканиною - це валяна шерсть, яка не торочиться і тому з неї дуже зручно робити всілякі гарні дрібнички - брошки, іграшки, прикраси. Я вирішила робити брошку у вигляді ведмедика.
Спочатку за допомогою трафарету малюю на папері і вирізаю обрану фігурку, в моєму випадку ведмедик. А Катя теж творить - вирізає ялинку.
Тоді накладаю паперового ведмедика на тканину і прикріпляю до неї булавками. І знову ж таки вирізаю вже тканинного ведмедика.
Оскільки моя брошка буде об'ємною, то тканинних ведмедиків в мене повинно бути два - я обрала коричневий і сірий фетр.
Якщо потрібно щось пришити чи вишити, то це робиться зараз, а не тоді, коли виріб вже зішитий. Тому я пришиваю ведмедикам животик, прикрашаю його ґудзичком, який мені допомагає підібрати Софійка.
Тоді пришиваю очка, носик і ротик, які оформляю бісером. Ну ось і ведмедики вже мають свій особливий вираз обличчя.
Залишилось тепер пришити їх один до одного і простір між ними заповнити наповнювачем, щоб у ведмедика з'явився животик і він став більш об'ємним. У нашому випадку наповнювачем був той самий фетр, порізаний дрібними кусочками.
Ось такий в мене вийшов ведмедик, з одного боку іронічно усміхнений, а з іншого - незвично серйозний.
Як ви вже зрозуміли, з нами були діти і мушу наголосити на дуже лояльному і позитивному ставленні персоналу до дітей, за що дуже їм вдячна. Діти ж не сиділи тихенько за столиком, а бігали, вилазили на підвіконня, іноді кричали і бешкетували, одним словом бавились.
До речі, Софійка сьогодні в садочок попросила причепити до светрика їй ведмедика і дуже ним тішилась. Це мабуть найбільше визнання гарної роботи. На майбутнє - треба робити нехай менші, але дві іграшки, щоб дітей поділити, бо Левко залишився обділеним.
За той час, що я робила ведмедика, Катя зробила чудову ялинку. Невже Новий рік вже близько, а я про нього якось ще й не задумувалась?
Катя, дякую за гарний майстер-клас і чудово проведений час!