Історія про Мар'яну)

[karposhka]

Все починається у неї за дверима.
Я, наче Аліса, стрибаю стрімголов у якийсь інший світ, де все по-іншому.
Мені все думається, що її тато чарівник. Ну або трохи божевільний вчений. Я ніколи не заходила в його кімнату, лише з дверей зазирала. Там є мільйон речей, кожна з яких має свою таємницю. Їх приносять і дарують йому незнайомі люди, просто за те, що він чарівник...

-Ти з цукром?, - обриває політ моїх думок Мар'яна.
-Угу.- киваю головою. І знову зникаю десь у своїх роздумах.

Насправді її тато ремонтує речі. Всі речі... Просто мені завжди хотілося бути знайомою з чарівником.
Доки я це про себе говорю, Мар'яна відриває край пакетика, на котрому польською написано cukier waniliowy, і ділить його вміст рівно на дві чашки.
Тим часом, у джезві вже закипає гаряча і гірка. Ще хвилина, і кухня у цій непростій квартирі наливається запахом ванільної кави. "Це геніально",- думаю я, і з посмішкою відпиваю із глиняного горнятка...

Одного ранку, коли я п'ю "геніальну" каву за Мар'яниним рецептом, я сяду і напишу про неї історію.)