Гниє наша освіта. Тільки про це не прийнято говорити.
Сьогодні здавали інформатику.
Сідаємо за допотопні компи, якась така програмка на синьому екрані (паскаль може?:)) і даємо відповіді на запитання зі сфери "доісторична інформатика, архаїзми і речі, про які забули вже всі, крім нашого викладача мабуть". Це просто жааааах!
Питання на кшталт перерахуйте пункти меню Word для редагування абзацу. Пишу те що є в мене, відповідь - неправильна. Треба формат-абзац і т.д. Я вже не пам'ятаю такоогооо. Блін. Це в якомусь древньому ворді було?
Ще там якісь переведення з бітів у байти я через раз зробила, але завдання просто капець:(
Перерахуйте всі закінчення назв файлів, у яких є буква p. Пишу png, jpg і в тому дусі - таких розумних слів не було передбачено в програмі. Треба було написати *р. Бляя...
Програма каже, ваша оцінка не задовільна, хочете спробувати ще раз? Я погоджуюсь, тепер 30 питань треба зробити не за 30 хвилин, як першого разу, а за 10. Викладач проходячи повз каже - от це ваша помилка грандіозна, думати треба. Воно вам тепер всі набрані бали поділить на 3. Тайомайо!!! Не можна про це відразу сказати?
Не здала звісно ж.
Шозадебілізм? Це що у всіх універах таке???
Як про це можна мовчати?? Ладно я, на державному відділенні, тобто грошей не плачу. А люди платять огого скільки. А навчанням тут і не пахне. Приходиш, якийсь старий пердун посамостверджується над тобою, а потім ще натякне, що ти не здасиш без фінансових вливань.
Добре, якщо взагалі прийде. З чотирьох пар філософії за ці два дні не відбулося жодної. А з восьми зоопсихології на минулій сесії, аж одна, на якій нам продиктували завдань на років так п'ять наукової роботи))). А їм же платять за це гроші. І стаж рахують.
А нам же видадуть потім дипломи:( І підемо ми калічити людські психіки - це мабуть єдиний навик, який в універі прививають.
Дуже тяжко мовчати про це. Дуже прикро, що так все відбувається.
Я йду робити чергову контрольну. Дурнувата моя чесність не дозволяє мені просто скачати готову, як це робить більшість. Ніхто їх ніколи не читатиме. Не цільове використання паперу, прінтерної фарби і часу, який дуже хочеться витратити на корисніші речі.
Сідаємо за допотопні компи, якась така програмка на синьому екрані (паскаль може?:)) і даємо відповіді на запитання зі сфери "доісторична інформатика, архаїзми і речі, про які забули вже всі, крім нашого викладача мабуть". Це просто жааааах!
Питання на кшталт перерахуйте пункти меню Word для редагування абзацу. Пишу те що є в мене, відповідь - неправильна. Треба формат-абзац і т.д. Я вже не пам'ятаю такоогооо. Блін. Це в якомусь древньому ворді було?
Ще там якісь переведення з бітів у байти я через раз зробила, але завдання просто капець:(
Перерахуйте всі закінчення назв файлів, у яких є буква p. Пишу png, jpg і в тому дусі - таких розумних слів не було передбачено в програмі. Треба було написати *р. Бляя...
Програма каже, ваша оцінка не задовільна, хочете спробувати ще раз? Я погоджуюсь, тепер 30 питань треба зробити не за 30 хвилин, як першого разу, а за 10. Викладач проходячи повз каже - от це ваша помилка грандіозна, думати треба. Воно вам тепер всі набрані бали поділить на 3. Тайомайо!!! Не можна про це відразу сказати?
Не здала звісно ж.
Шозадебілізм? Це що у всіх універах таке???
Як про це можна мовчати?? Ладно я, на державному відділенні, тобто грошей не плачу. А люди платять огого скільки. А навчанням тут і не пахне. Приходиш, якийсь старий пердун посамостверджується над тобою, а потім ще натякне, що ти не здасиш без фінансових вливань.
Добре, якщо взагалі прийде. З чотирьох пар філософії за ці два дні не відбулося жодної. А з восьми зоопсихології на минулій сесії, аж одна, на якій нам продиктували завдань на років так п'ять наукової роботи))). А їм же платять за це гроші. І стаж рахують.
А нам же видадуть потім дипломи:( І підемо ми калічити людські психіки - це мабуть єдиний навик, який в універі прививають.
Дуже тяжко мовчати про це. Дуже прикро, що так все відбувається.
Я йду робити чергову контрольну. Дурнувата моя чесність не дозволяє мені просто скачати готову, як це робить більшість. Ніхто їх ніколи не читатиме. Не цільове використання паперу, прінтерної фарби і часу, який дуже хочеться витратити на корисніші речі.