Про Славіка

Nov 15, 2012 01:59

Якщо ви уважно читали минулий пост, то знаєте хто він такий. А я вам скажу більше, він ще кращий:)
Якщо у вас жизнь-дєрьмо, і хочеться нових емоцій, то давайте, йдіть до нього)

Я довго шукала перукарню. Пройшла півміста, і не хотілось мені заходити в жодну. А тут опа! і зайшла. Людно там... Капець. Шум, гам, місця вільного немає.
Адміністратор на мої нетерплячні пориви підстригтися ВЖЕ, скерувала мене на диванчик - чекати доки хтось звільниться. І тільки я примостилась в мобільному інтернеті, зайшов він. Ох...)
За цукром ходив. В магазин:)

- Ми спішимо?, - питається.
- Ні.,-сором'язливо кажу, і очі самі кудись відводяться:) Чєртовскі красів, хлопчик. Страшенно.

А далі було довго, приємно і взагалі...
До нього можна йти тільки заради масажу голови:)

Ви ж не подумайте, що я *кхм* голодна на чоловіків. Просто намагаюсь передати словами...

Не можна сказати, що це була стрижка. Це було нєчьто:)
Він знімав з мого мокрого волосся зажимчик, згинав руку, напружував свій огогошеньки який біцепс і під дружні зітхання черги дівчаток позаду нас, чіпляв його до рукава футболки.
Ми щось там навіть говорили:). А між тим, він дуже старанно і ідеально рівно відрізав мені пасмо за пасмочком, делікатно міняючи положення моєї голови своїми мужніми руками)...

Я на 2 години випала з усього:). І тільки замріяні очі дівчаток з черги, яких мені було добре видно в дзеркалі, примушували мене легенько посміюватися:)

Шукайте своїх Славіків, дівчатка. Бо перукар-чоловік вміє чудеса:)

я, оуууєєєа, в точку, щасливості

Previous post Next post
Up