Пост-двадцятка:)
Вчорашній день однозначно (хоча і мимовільно) став для мене рубежем.
Не скажу, що зовні щось кардинально змінилося, бо я і так немало наробила встигла, в порівнянні із середньостатистичною, 20-тирічною людиною, але почуваюсь я інакше.
Що я маю...
Сім'я. Доволі непогана, якщо чесно у нас:). Живемо собі, сваримося, виховуємо одне одного, Даня нас виховує. Ну мабуть нам так зручно, бо ж уже 3-й рік ми разом. А чо, взяли собі стареньку Таврію. Тепер у мене щоденно реаліті-шоу "Як не вмерти на світлофорі" і квести "Де яка деталь у нас відвалилась". Чоловіка люблю, хоч він і часто засранець. Але квіти на день народження подарував (я не сподівалась), і все зробив, щоб свято вийшло таким, як я хочу (ну та зайва пляшка вина не рахується:)). Думаю, що ще багато всього попереду:)
Тримайте останню сімейну фотку:) Балтика_0 і сіське. Мужики:)
1.
Шорти кстатє зацінили?:) Бренд майже.
Мамство. Тема слінгів і ГВ мене однозначно попустила:) Слінга, до речі фірмового так і не завелося, а жаль. Я буваю ужаснамать, і можу не ходити з дітьом гуляти. І мультики показую ("Тааачкииии"!:)), і шоколад інколи даю Олеговичу. А ще, люди буває думають, що я назвала сина Снікерсом:)). Але мені так кльово:) Я не занудна. І вся комерційна лінійка дитячих товарів поставила на мені великий і жирний хрест, бо я ніфіга не ведусь і не купую дитині сладкую вату всілякого барахла. Думаю може вже купити нарешті візочок. А може і не купляти. Горщика ми так і не купили, від початку на унітаз ходимо в туалети. Але малий вже цілком без підгуза (від 1,9), їсть сам і чемно випльовує "здачу" на серветочку:). Почався період балачок, і я просто млію від його "мама я фам", "літак як тата" (ну тато наш на літаку літав, тому всі літаки тепер татові), "макін і сійник" (це фанати тачок зрозуміють) і решти милих слівець. Непогано в загальному бути молодою мамою. Життя на цьому не закінчилося, а нарешті розвернулося і пішло в правильному напрямку. Це той висновок, який мені так важко давався... Але я тепер це знаю. А ще, буду такою молодою і красивою на випускному в синка:))
Фотки теж:
2.
3.
Творчість. Тут скоріше сумно... Розгубила десь впевненість в собі. Творити просто для душі не виходить, хочеться нести творчість в маси. Це я про свої листівки. Але з одного боку магазини, яким пофік на всілякі ексклюзиви, їм лиш продатися (ну так і є, не буде по-інакшому), із величезними націнками. З іншого боку чудесні майстрині, в яких треба би вчитися, а я лиш порівнюю себе з ними, і руки чомусь опускаються... Не знаю. Заклинило мене. Вірю, що почну знову. Чекаю, поки хтось мене копне:) Оммм... Замовлення, давай, прийди:)
Покажу, натомість, одну з першу листівку зроблену на замовлення. Нею я страшно гордилася!:) Недовго правда.
4.
Самореалізація. Роботи, як такої у мене немає. Тобто є, але скоріше для душі. А хочеться ще й щоб гроші платили:) Робота з дітьми - це точно моє, але мотивація теж діло не останнє. Зараз поки відпочиваю, треба підзарядитися. А з вересня (ну після моря) почну знову. Хочу знову майстер-класи відновити, і просто в садочку продовжувати. Хочеться правда різко започуватися потрібною, щоб запропонували мільйон і робити те, що так подобається. Але ж я і так в шоколаді:) Вже рік займаюсь тим, що подобається, в класній компанії однодумців. Стільки всього, як я отримала в "Мацьопі" я б точно не отримала сидячи вдома в бігудях і халаті з дитинком.
Ілюстрація:
*радісно кривляюсь після отримання диплому про закінчення навчання на курсі педагогів раннього розвитку*
5.
Навчання. Невеличкий такий пунктик - заочка. Не знаю кому воно треба було, але те, що я пережила за ці перші 3 сесії, варте того, щоб не закинути. Друга спроба достояти чергу за дипломом. Не кібернетик, так може хоч психолог:)
Радію, бо в житті з'явились ще прекрасні люди. Це цікавий досвід, і різноманітність.
Фото в дзеркалі, ага)
6.
Соціальне. Крім ведення ЖЖешечки, я ще й в реалі з'являюсь:) Можу похвалитися наявністю чудових друзів, які часто дуже вчасно приходять на допомогу, дарують подарунки моєї мрії і з якими просто приємно спілкуватися. Блін, яке це щастя, коли отакі люди поруч! Талановиті, творчі, екстремальні, трохи навіть часом дурнуваті, серйозні, спокійні, ну і просто неймовірні... Люблю вас, серйозно:)
Хотілось би повернутися в Пласт. Знову мене накрило після "Чоти" і невідбутого юмпз. Не знаю як, не знаю куди. Написала заяву в ст.пл. в Рівному, але не холодно і не жарко від того. Двіжухи хочеться:).
Багато часу проводжу із колегами. Хоча навіть язик не повертається колегами їх називати... Такі вже рідні мені всі) Скільки цікавих проектів у нас було... А скільки ще всього попереду...
Приб'ю таку фотку. Вона просто мені подобається:)
7.
Я:). Не знаю, ще багато можна написати, колись прочитаю, знову все переживеться...
Люблю все, до чого я зараз прийшла. Хочу кращати, хочу рости. І схуднути хочу. І на параплані навчитися нормально літати. І англійську вивчити. І арт-студію відкрити. Навчитися готувати і закінчити водійські курси. Хочу подорожувати. Хочу заробляти. Хочу малювати. Хочу, щоб в мене не ламалася побутова техніка:). Хочу фотографувати. Хочу творити. Хочу бути коханою.
Я просто хочу бути собою. Як і останні 20 років:)
І мої фотки, або еволюція зачіски:)
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
:)
Не скажу, що зовні щось кардинально змінилося, бо я і так немало наробила встигла, в порівнянні із середньостатистичною, 20-тирічною людиною, але почуваюсь я інакше.
Що я маю...
Сім'я. Доволі непогана, якщо чесно у нас:). Живемо собі, сваримося, виховуємо одне одного, Даня нас виховує. Ну мабуть нам так зручно, бо ж уже 3-й рік ми разом. А чо, взяли собі стареньку Таврію. Тепер у мене щоденно реаліті-шоу "Як не вмерти на світлофорі" і квести "Де яка деталь у нас відвалилась". Чоловіка люблю, хоч він і часто засранець. Але квіти на день народження подарував (я не сподівалась), і все зробив, щоб свято вийшло таким, як я хочу (ну та зайва пляшка вина не рахується:)). Думаю, що ще багато всього попереду:)
Тримайте останню сімейну фотку:) Балтика_0 і сіське. Мужики:)
1.
Шорти кстатє зацінили?:) Бренд майже.
Мамство. Тема слінгів і ГВ мене однозначно попустила:) Слінга, до речі фірмового так і не завелося, а жаль. Я буваю ужаснамать, і можу не ходити з дітьом гуляти. І мультики показую ("Тааачкииии"!:)), і шоколад інколи даю Олеговичу. А ще, люди буває думають, що я назвала сина Снікерсом:)). Але мені так кльово:) Я не занудна. І вся комерційна лінійка дитячих товарів поставила на мені великий і жирний хрест, бо я ніфіга не ведусь і не купую дитині сладкую вату всілякого барахла. Думаю може вже купити нарешті візочок. А може і не купляти. Горщика ми так і не купили, від початку на унітаз ходимо в туалети. Але малий вже цілком без підгуза (від 1,9), їсть сам і чемно випльовує "здачу" на серветочку:). Почався період балачок, і я просто млію від його "мама я фам", "літак як тата" (ну тато наш на літаку літав, тому всі літаки тепер татові), "макін і сійник" (це фанати тачок зрозуміють) і решти милих слівець. Непогано в загальному бути молодою мамою. Життя на цьому не закінчилося, а нарешті розвернулося і пішло в правильному напрямку. Це той висновок, який мені так важко давався... Але я тепер це знаю. А ще, буду такою молодою і красивою на випускному в синка:))
Фотки теж:
2.
3.
Творчість. Тут скоріше сумно... Розгубила десь впевненість в собі. Творити просто для душі не виходить, хочеться нести творчість в маси. Це я про свої листівки. Але з одного боку магазини, яким пофік на всілякі ексклюзиви, їм лиш продатися (ну так і є, не буде по-інакшому), із величезними націнками. З іншого боку чудесні майстрині, в яких треба би вчитися, а я лиш порівнюю себе з ними, і руки чомусь опускаються... Не знаю. Заклинило мене. Вірю, що почну знову. Чекаю, поки хтось мене копне:) Оммм... Замовлення, давай, прийди:)
Покажу, натомість, одну з першу листівку зроблену на замовлення. Нею я страшно гордилася!:) Недовго правда.
4.
Самореалізація. Роботи, як такої у мене немає. Тобто є, але скоріше для душі. А хочеться ще й щоб гроші платили:) Робота з дітьми - це точно моє, але мотивація теж діло не останнє. Зараз поки відпочиваю, треба підзарядитися. А з вересня (ну після моря) почну знову. Хочу знову майстер-класи відновити, і просто в садочку продовжувати. Хочеться правда різко започуватися потрібною, щоб запропонували мільйон і робити те, що так подобається. Але ж я і так в шоколаді:) Вже рік займаюсь тим, що подобається, в класній компанії однодумців. Стільки всього, як я отримала в "Мацьопі" я б точно не отримала сидячи вдома в бігудях і халаті з дитинком.
Ілюстрація:
*радісно кривляюсь після отримання диплому про закінчення навчання на курсі педагогів раннього розвитку*
5.
Навчання. Невеличкий такий пунктик - заочка. Не знаю кому воно треба було, але те, що я пережила за ці перші 3 сесії, варте того, щоб не закинути. Друга спроба достояти чергу за дипломом. Не кібернетик, так може хоч психолог:)
Радію, бо в житті з'явились ще прекрасні люди. Це цікавий досвід, і різноманітність.
Фото в дзеркалі, ага)
6.
Соціальне. Крім ведення ЖЖешечки, я ще й в реалі з'являюсь:) Можу похвалитися наявністю чудових друзів, які часто дуже вчасно приходять на допомогу, дарують подарунки моєї мрії і з якими просто приємно спілкуватися. Блін, яке це щастя, коли отакі люди поруч! Талановиті, творчі, екстремальні, трохи навіть часом дурнуваті, серйозні, спокійні, ну і просто неймовірні... Люблю вас, серйозно:)
Хотілось би повернутися в Пласт. Знову мене накрило після "Чоти" і невідбутого юмпз. Не знаю як, не знаю куди. Написала заяву в ст.пл. в Рівному, але не холодно і не жарко від того. Двіжухи хочеться:).
Багато часу проводжу із колегами. Хоча навіть язик не повертається колегами їх називати... Такі вже рідні мені всі) Скільки цікавих проектів у нас було... А скільки ще всього попереду...
Приб'ю таку фотку. Вона просто мені подобається:)
7.
Я:). Не знаю, ще багато можна написати, колись прочитаю, знову все переживеться...
Люблю все, до чого я зараз прийшла. Хочу кращати, хочу рости. І схуднути хочу. І на параплані навчитися нормально літати. І англійську вивчити. І арт-студію відкрити. Навчитися готувати і закінчити водійські курси. Хочу подорожувати. Хочу заробляти. Хочу малювати. Хочу, щоб в мене не ламалася побутова техніка:). Хочу фотографувати. Хочу творити. Хочу бути коханою.
Я просто хочу бути собою. Як і останні 20 років:)
І мої фотки, або еволюція зачіски:)
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
:)